Для мене без варіантів - мати-одиначка краще. Навіть якщо довелося б важко спочатку - батьки допоможуть, друзі, сама якось напружився. Але бути не єдиною - це не моє. Та й взагалі мені здається, це нічиє. Якщо тільки мова не йде про жінок з сильно східних країн, де багатоженство - нормальне явище, то будь-яка нормальна жінка не зможе довго миритися з такою роллю.
Для мене було б краще бути матір'ю одиначкою, ніж задовольнятися незавидною роллю "другого плану". Я б однозначно не змогла б ділити свого чоловіка з іншою жінкою. Якщо хоче допомагати матеріально-нехай допомагає. Своїй дитині. Але продовжувати інтимні відносини-звільніть. Мені такі подачки не потрібні. І невільний чоловік-не потрібен. Навіть якби я не тямила себе від любові до нього. Переборола б себе як-небудь. А потім-знайшла б іншого чоловіка, вільного. І будувала б відносини з ним.
Краще вже мати-одиначка. У мене не вистачить сил і бажання навантажувати на себе ще одне "дитятко", Яке буде десь шарохоться, але при цьому ще й мною командувати. Чим з таким ненадійним чоловіком краще вже зовсім без нього.
Добавить комментарий