Неприйняття павуків корінням сягає в далеке минуле, коли на Землі ще були динозаври.
У ті часи великими були не тільки папороті, динозаври і метелики, а й павуки і оси. Люди жили не на поверхні, а в норах, печерах, землянках, на деревах. Всі ці житлові ніші можуть і досі займають павуки і оси. Павуки нічні мешканці, коли людина спала - павуки полювали, а так як людина була найлегшою здобиччю, то з'їдено було людей чимало.
Павуки мають зовнішній хітиновий кістяк, вони не м'які шаблезубі тигри, яких можна проткнути гострим кілком, спис і стріли від хітинової оболонки відскакує, тому павуки на зорі людства були найбільш живучими ворогами.
Коли по Землі прокотилися хвилі пожеж і цунамі від падіння астероїда, коли настав льодовиковий період, вижили люди в печерах на півночі і поховалися там же павуки. Згодом павуки подрібнювали, але генетично в'ївся страх і неприязнь залишилися.
Це якщо людство дійсно зародилося на планеті Земля, але якщо, по інший теорії, людство прийшло з іншої планети, то там цілком могли бути подібні павукам вороги.
Добавить комментарий