Цікаво за цим спостерігати. Він у нас на озері живе, розумниця і трудівник.
Досить великий звір, майже метр в довжину, і хутро у нього гарний. Живуть, як правило сім'ями. І вдвох хатку будують. Зверху це просто здається купою гілок в якому то порядку, тільки їм зрозумілою, складеному. Але це не так. Вони вибирають місце, де вода навіть взимку не промерзає, і вхід завжди під водою. А всередині хатки даний приміщення, і воно як стать зроблено. Ми як то кинуту хатку розглянули. Років зо два їх чомусь на озері не було, але потім відразу дві сім'ї оселилися. Гілки тягають удвох в зубах, і укладають, причому помічали, що підтримувати можуть, підштовхувати, перекладати, поки не покладуть там, де на їхню думку вона повинна лежати. Хатки щовесни ремонтують, добудовують.
А вже загат на озері наробили біля берегів, і досить великі товсті дерева валять. Але зуби у них як різці.
Було, що й "сюрприз " влаштували. Раптово ввечері світло пропало. У сусідньому селі є, а у нас на дачі немає. На ранок приїхали електрики, пішли по лінії, і знайшли причину. Бобер прямо на дроти дерево звалив.
Але близько не підпускають, хоча вже багато років по сусідству живемо. Як на човні підпливає, починає шльопати по воді хвостом, і пірнає під воду. Виринає дуже далеко від хатки. Мабуть від дітей відвести намагається за собою. Але ми їх не турбуємо. Дітей зазвичай два, три бобра. І зовсім маленькими їх вже вчать батьки, які гілки гризти, що є, причому більше самка з ними займається. І в родині може штук шість бобрів в одній хатині жити. Дуже цікавий звірок.
Добавить комментарий