...каже, що я її нічому не навчила. А саме: дружити з інформаційними технологіями. Тобто користуватися стільниковим і інтернетом.
Не подумайте, що я погана, що не хочу нічому вчити і у мене немає терпіння. Почалося все з цієї проблеми. Так мама і сказала сьогодні мені, що я її нічому не навчила. А у мами моєї якось був стільниковий (мені подарували другий), потім він зламався. Коли у неї був цей телефон, я їй показувала, як дзвонити і приймати дзвінки. Хотіла навчити її також читати і писати SMS-ки, але вона відмовилася: дуже погано бачить, а букви на клавішах телефону дрібніше, ніж цифри, навіть на те, що з великими цифрами (той тел. Був з великими цифрами, білий, до нього додавалася в комплекті підставка і мамі він дуже подобався). Так ось, поки телефон мамин був живий, я пояснювала і показувала мамі, як дзвонити і приймати дзвінки, навіть дзвонила на свій і зі свого, щоб наочніше було, робила так кілька разів. Потім мамин телефон "здох": Ні з того, ні з сього вирубався і не включався, я спробувала зарядити, теж не реагував. Тепер телефону у мами немає, а купити їй новий я не можу: не працюю і свого дахода немає, крім пенсії по інвалідності. Показувала як користуватися на своєму, вона відмовилася: каже, що не хоче, "до того ж звикла до свого старого (стаціонарного), ладно, все одно спілкуватися ні з ким (крім мене). Я вмовляла, не вийшло. "Все одно, - каже, - стільникового у мене більше не буде, купити не на що, та й не хочу." Сказала, що інтернет теж сто років не потрібен. А тепер постала проблема (Див. Посилання) - і вона мене звинувачує, що я її нічому не навчила! Так що ж, коли я пропонувала їй, вона не хотіла слухати мої пояснення ?! І я зараз сиджу, думаю про те, яка ж я погана, настрій нижче плінтуса, мало не плачу. І що мені з цим робити? Як заспокоїтися?
Добавить комментарий