Це не панібратство. Це саме те, що називається армійським словом "неуставняк". Іншими словами нестатутні взаємини. Я хоч далека від армії, але в загальних рисах розумію, який там порядок, і як що функціонує. Часто при словах "нестатутні взаємовідносини" люди уявляють собі мордобій, влаштований старослужащими по відношенню до "молодим". Але те, про що Ви пишете, так само потрапляє під це визначення. Відносини між військовослужбовцями виходять за рамки статуту. Статут чітко пропісвает порядок звернення до старшого за званням чи посадою, рівно як і наказує, як начальник повинен спілкуватися з підлеглими. При спілкуванні з братом, який був військовослужбовцем до зовсім недавнього часу, і слухаючи армійські байки, прекрасно розумію, що не всі в армії і не завжди йде відповідно до статуту. Більш того, і завжди, у всіх арміях світу таке мало місце бути. Може бути навіть в давньоримських легіонах, як знати. Жити за статутом складно. У цьому почасти й полягають "скруті і позбавлення військової служби", Про які багато легенд складено. Як будуються відносини залежить насамперед від командира. Втім, і від підрозділу так само. У брата так само на службі складалися відносини з командирами на основі як Ви говорите, "панібратства". Однак це були самі боєздатні підрозділи, і авторитет командира там був заслужений не тим, що він кричав на підлеглих і оголошував їм наряди поза чергою, а тим, що у нього був краповий берет. У спецназі ця регалія цінується максимально високо, і її володар має авторитет незалежно від посади і звання. Бо краповий берет потрібно заслужити. Що стосується стройових частин укомплектованих контрактниками, то там в межах службової території бажано будувати відносини в рамках статуту. За межами, в домашній обстановці, спілкуйтеся як хочете. Ймовірно, людям складно перебудовуватися гнучко, і такі відносини перекочовують з пивних в казарми. Це швидше погано. Але знову таки, бути цьому так, або за статутом, залежить тільки від командира.
Добавить комментарий