Куди йти, якщо хочеш побути один?

• Підіть у ліс. Або встаньте вранці рано-рано, разом зі сходом сонця, навіть раніше, і якщо є можливість махніть на озеро, ставок, в гори. Повірте, природа буде рада вас побачити і навіть вітатиме. Прислухайтеся і обов'язково почуєте пісню природи. Не стану пропонувати храм, тому як багато хто, навпаки, не відчувають, що розчиняються там. Все одно там є суєта. І потрібно вміти йти в себе в присутності людей. Мені це складно. Тому даю пораду, що стосується природи-матінки.
• Мені подобається відвідувати могили близьких. Я одна там. Наодинці з тими з роду, кого вже немає. Ось. мабуть, тут я виходжу з реальності. Тут багато про що думається.

Сходіть в бібліотеку. Візьміть якусь книгу для читального залу і посидьте в тиші. Там точно ніхто не буде заважати. А за тишею там дуууже стежать. Дуже добре думається. Всі зайняті своїми справами, ніхто не базікає без угаву, все мирно і статечно, та й сидіти можна довго 🙂

Коли хочеться побути на самоті можна піти погуляти до моря, в ліс або в парк. Також можна побродити по вулицях, але коли не надто пізно і темно, а то хіба мало. Відправляєтеся в безлюдне кафе, покуштувати морозива чи випити чашку кави.

для мене оптимальний варіант, якщо звичайно ж є можливість, це річка. шум листя, тихе дзюрчання води і легкі хмари над головою ніяк не можуть порушити необхідні мені тишу і спокій. а квакання жаб і шелест крил бабки тільки підкреслюють те, що світ все-таки прекрасний, не дивлячись ні на що. і це здорово - жити!

Нікуди не йдіть, просто "підіть" в свій душевний світ.