А ви самі є творцем своєї долі, або вам хтось допомагає?

не можу сказати що однозначно я лише сам, так як якщо хто мені пропонує допомогу, сприяння не відмовляюся. Мама допомагає трохи, але своє перше авто хоч і старе купив чисто на свої. Сам не звик просити про щось по-життя, так як починаєш відчувати себе потім зобов'язаним йому.

За погане звинувачую тільки себе, так як вважаю, що своє життя створюю сама. Завжди приймаю рішення без чужої допомоги, тому усвідомлюю свою повну відповідальність за те, що зі мною відбувається. Але за гарне я дякую Всесвіт, долю.

Безумовно сам! Адже тільки я вирішую що і як мені поступити в тій чи іншій ситуації. Звичайно є багато чинників від которих ці вчинки залежать, але повторюся, де прикласти чимало зусиль де пустити на самоплив вирішувати мені.

Творцем моєї долі є Творець, а я йому допомагаю в міру моїх сил. Від самої людини мало, що залежить, хоча багато і заявляють, що вони досягли самі, своєю працею, грошима, знаннями. Чи так це? Бог-всім суддя!