А ви складали шлюбний контракт або вважали, що це непристойно?

Шлюбний контракт як правило захищає то майно яке подружжя нажили до його укладення.

Все інше що нажито безпосередньо в шлюбі, ділиться при розлученні з урахуванням того з ким залишаються діти.

Як правило за кордоном люди одружуються в пізньому віці, маючи за спиною хороше "придане" нажите непосильною працею.

Що маємо ми, ранні шлюби, батьків які на весілля дарують квартиру яка оформлена була ще до укладення шлюбу, або машину, з якої справи йдуть також 🙂

Так що хай живуть батьки які краще будь-якого американського юриста :)))

У законодавстві (наприклад російському) прописані норми і правила практично на всі випадки життя. Це Конституція, Цивільний кодекс, Сімейний кодекс та інше.

Перерахованих законодавчих актів більш ніж достатньо для сімейного життя нормальної людини. І необхідності в укладанні шлюбного контракту немає, якщо ви не маєте до свого партнера будь-яких незвичних вимог. Ну наприклад, опускати або піднімати стільчак на унітазі. Або, дійсно, не хочете "відрубати" квартиру або фірму ...

у нас така практика дуже рідко зустрічається. все що придбано до шлюбу не є спільною сумісною власністю. спадщину або дарування будь-якого майна є власністю тільки того хто успадкував або кому подарували. шлюбний же контракт укладається на майно набувається в подальшому, т е в шлюбі. мені здається простіше оформляти майно порівну