Серйозних випадків не було, слава Богу, людська допомога не була потрібна. А ось Божа допомога дійсно була - пару сантиметрів вистачило б, щоб машина знесла мене разом з мопедом. Швидкість у неї була пристойна. Я починала рух на провулку по запалила для мене зеленому світлу, а праворуч від мене гнав на швидкості джип, мабуть хотів проскочити на жовте світло. Не знаю яким чином мені вдалося зупинитися. А іншим разом на пішохідному переході мотоцикліст звідкілясь узявся і загальмував прямо перед моїм носом, сам вилетів через кермо. Пролетів переді мною і вдарився, правда не дуже сильно (не знаю навіть чому, адже удар був неслабкий) об асфальт. А був без Шльома. Тут же схопився і поїхав, лаючись на мене. Я вважаю, що в цих випадках вирішальними були всього кілька доль секунди.
Я не знаю що мене тоді врятувало, може ангел-хранитель, може просто пощастило. Мені було 10 років, було літо, я була на дачі і чорт мене смикнув я полізла на дерево, мавпа дрібна)) Залізла на саму верхівку, приблизно як з 6 поверху висота, посиділа поїла черемхи, полізла назад, а внизу стояла стара зламана ліжко ну скриплива така металева а на ній сокиру, пила, вила, вообщем якщо впасти туди то відразу на цвинтар. Ось елзу я лізу і тут обламується під ногами гілка і я лечу прямо на цю ліжко, але остання гілка стримала моє падіння я сіла прямо животом на неї повисла як простирадло на мотузці, розпорола я гілкою пузо собі але залишилася жива))
Один раз, коли впав з третього поверху. Швидка вчасно приїхала, врятували від крововтрати. Переломів не було, тільки відкриті кровотечі.
Залишити відповідь