Чи можна спілкуватися між собою на рідній мові, коли поруч люди .. (см)?

Для оточуючих дякувати, коли хтось спілкується між собою на незрозумілій мові, тільки в тих регіонах, де туристів не буває. А в туристичних країнах - звичайна справа, нікого не бентежить. Адже всі розуміють, що неможливо заради тижні перебування в чужій країні вивчити мову, та ще й настільки, щоб вільно на ньому спілкуватися (щодо англійської теж радіти особливо не варто, якщо не в англомовну країну приїхав).

Ось коли не туристи, а постійно проживають спілкуються на своєму, відмінному від державної мови - це може напружувати. Але і то не скрізь. На Україні геть, навіть в уряді російською між собою робляться вірмени з грузинами 🙂

Теж так роблю.

Якщо люди, що знаходяться поруч, не розуміють цієї мови, то розмовляти в їх присутності на рідному (або навпаки, іноземною для даного регіону) мовою, дуже некрасиво.

По-моєму, це навіть непристойним вважається.

Тим, хто не розуміє ваш язик, це здасться або спробою обговорити вас (при вас же, що особливо прикро!), Або простим "випендріваніем" : Мовляв, он як ми з приятелем японським (угорською, китайським) володіємо!

Інша справа, якщо ви знаєте і володієте тільки одним мовою-своїм рідним. ось тоді вам прощається.

Це говорить про вас як про культурному людині. Адже як правило люди перебуваючи в суспільстві де говорять на незрозумілій мові відчуває себе не комфортно а ви переходячи на зрозумілий всім мову в даному суспільстві робите тільки собі плюс і я наприклад при таких випадках б відповідала тим хто робить зауваження (своїм же) що значить вас краще виховали.

У мене теж таке траплялося. Але проблема вирішується досить просто: все залежить від того, чи є поряд знаходиться людина учасником вашої бесіди чи ні. Якщо він не бере участі в бесіді, то можна сміливо говорити рідною мовою. А якщо він у вашій компанії, то мені видається, що він обмежується в праві на інформацію, якою ви обмінюєтеся з такими ж членами групи. Тому слід говорити іноземною.

Я завжди дотримуюся цього принципу. І навіть, коли мій російськомовний співрозмовник в присутності іноземця - члена нашої групи - починає говорити російською, я відповідаю йому іноземною.

Ну якщо я наприклад десь в країні Зурумбіі з групою росіян, і кругом громадяни вищезгаданої країни, і мови цієї країни я не знаю, мені спілкуватися жестами з моїми співгромадянами? Звичайно ж ні, скажете Ви. Кажіть російською. Тому що в даному випадку російська мова-мій рідний. І варіантів не існує.

Інша ситуація, я громадянка Росії, перебуваю в рідній країні, серед мішаних компанії татарсько-російської. І я машинально, автоматично переходжу на татарську мову. У цьому випадку як? Але ж по суті і та, і інша ситуація-одна і та ж))

Розповім реальний випадок. Було це в ті роки, коли вдома видики були і люди ходили один до одного фільми дивитися. І до мене прийшла російська пара: подруга з хлопцем. У сусідній кімнаті батьки спілкувалися зі своїми друзями)) І раптом кілька секунд тиша і від них чується моя рідна татарська мова)) Хлопець моєї подруги обернувшись на мене, піднявши брови, пожартував: "У вас будинок іноземці?" Я не залишилася в боргу:"В даному випадку іноземець-ти")))

У нас багатонаціональне місто, і я особисто дуже спокійно і довірливо ставлюся до людей які розмовляють рідною мовою при мені.

Не знаю я нічого в цьому поганого не бачу. 18 років тому я лежала в лікарні там було багато татарочек і я навіть спеціально просила їх розмовляти на рідній мові.

Ну, і що що я не розумію, що говорять послухати іншу мову мені особисто цікаво. Із задоволенням читаю циганську переписку в групах хоча розумію 3 слова з 100.

Всього найкращого!