Вважаю, це неможливо. Наведу свої особисті приклади. Я як то намагався всім догоджати. Намагаєшся наприклад, догодити тітці Тані, ці твої дії не подобаються тітці Маші. Намагаєшся догодити тітці Маші, це не подобається тітці Тані. Розбудовуєшся. Совість мучить. Починається безсоння. А тітка Таня і тітка Маша в цей час разом п'ють чай, і обговорюють, яка ти погана.
Події, пов'язані з лікарнею, дозволили мені поглянути на все по іншому. І незалежність від ментальних програм, стала єдиною умовою для зцілення. Наприклад, потрібно було припинити повну похмурість і серйозність. І перейти на вправи по сміхотерапії. А в суспільстві таке не положено, коли хворієш, покладається плакати. Однак природа не дивиться на традиції суспільства. Веселишся, радієш життю-дає зцілення. Хмуришся, тривожить-чекай погіршення стану. Тому, важливо не піддаватися настроям, почуттям, які супроводжують хвороби і проблеми. Наприклад, навіть при грипі настрій падає. Це погіршить. А треба постаратися увійти в такий стан, який супроводжує здорове і щасливе стан. Сміх, радість життя. І не звертати уваги, якщо оточення, думаючи, що добра бажає, нібито співчуває, і каже"як ти зблід, як ти схуд, тобі гірше і гірше". У цей випадку може йти непотрібне навіювання.
На підставі вищевикладеного, даю відповідь: Не треба намагатися догодити всім. А потрібно насамперед догодити своєму організму. Тобто отримати здоровий егоїзм. Чи не показну чеснота.
Що це дасть, поясню прикладами. Наприклад, ви полюбивши себе, сміючись по життю, набули більшого здоров'я, бадьорість, і після роботи вже не плюхатися стомлено на сидіння в тролейбусі, а бадьоро і весело поступіться місцем бабусі. Або зайвий раз не засмутити і не зіпсуєте настрій наприклад дружину. А це продовжить йому на скільки то здоров'я і днів життя. Тобто, маючи здоровий егоїзм, ви зможете навколо зробити багато багато добра. І без почуття очікування відповідного добра, просто так. Іноді буває, ображаємося, мовляв ми напружилися, зробили кому то добро, а він не відповідає, або гірше того, невдячний.
Про релігійні аспекти, зокрема, про те, що полюбив себе, полюбите і інших, що в вас Бог, а значить і полюбите Бога, багато говорити не можу. Просто можу звернути на це вашу увагу. Це самі зможете окремо прочитати.
Скільки не вставай в коло, все одно до кого-то будеш стояти спиною. І хто-небудь плюне в твою спину.
Це я про те, що для всіх хорошим бути не можна. Адже для кожної людини поняття "хороший" трактується по-різному.
Кожен сам для себе вирішує, що таке - хороша людина. Кому-то стільки хорошого зробиш, а спробуєш хоч раз відмовити - все, ти поганий. Адже ця людина вже звик до того, що ти кидаєшся виконувати прохання на першу дзвіночки. А кому-то просто приємно від того, що ти є на цьому світі. Приходиш і йдеш, а все одно хороший, тебе люблять не за вчинки, тебе люблять за душу.
Є два аспекти. Перше, людина поводиться так, яким він є, як його виховали. Якщо раптом він захоче здійснювати тільки приємні всім вчинки, таким насправді не будучи, то він повинен грати роль хорошого хлопця. Довго грати все одно не вийде і все повернеться на круги своя. Друге, немає поганих і хороших людей, є погані і хороші вчинки, причому самі вчинки можуть трактуватися в різний час, у різних людей і в різних суспільствах діаметрально протилежно. Те, що ще не так давно вважалося злочином, зараз вже сприймається нормально. Тому, не потрібно гвалтувати свою натуру, потрібно бути самим собою і дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, а не кимось встановлені довільно. Мало-ли у нас тиранів і самодурів, що, їм теж догоджати?
В принципі, якщо намагаєтеся бути хорошим для всіх - в цьому нічого поганого немає. Але при цьому можу з упевненістю заявити, що за всю історію людства ще ні в кого не вийшло стати хорошим для всіх. Так не буває. Але це зовсім не означає, що не потрібно намагатися бути добрим для всіх. Потрібно. Для всіх, звичайно, не вийде, але для певної кількості людей може вийти, а це вже непогано.
Знаю безліч випадків такого старання. Відразу скажу, що ні до чого хорошого вони не привели. У кращому випадку, це розчарування, в гіршому - психоз. Якщо таке прагнення є, то відразу необхідно зайнятися усвідомленням - для чого це потрібно людині, адже це не життя, а суцільна мука.
Для всіх хорошим ніколи не будеш, тому і намагатися не варто. Потрібно просто жити в злагоді зі своєю совістю і тоді гармонія у відносинах і в власних мироощущениях буде вашим вірним супутником.
Ну для всіх ви звичайно не зможете бути хорошим, так як у вас будуть заздрісники і може і вороги. Але намагатися треба, але не треба до кожного подлізоваться або догоджати, а бути благородним чесним і хорошим чоловіком. Чим більше ви добра зробите тим краще для вас і тим більше ви будете мати хороших друзів які виручать вас у важку хвилину. Допомагати тільки тим кому ви дійсно можете допомогти і не надриватися.
Ні, намагатися бути хорошим для всіх зовсім не потрібно. Треба залишатися в будь-якій ситуації самим собою. Не варто щось з себе будувати, робити гарне враження на кого-то, тому що через якийсь час, ви більше не зможете кого-то там такого гарного з себе зображати і вся ваша сутність рано чи пізно вийде назовні. Так що навіщо вводити в оману добрих людей, та й себе теж. Будьте самим собою.
У Святому Письмі про це сказано однозначно - щось на кшталт: "Горе тобі, якщо всі будуть говорити (відгукуватися) про тебе добре".
Взагалі, догоджання - це гріх. Дуже шкода, що священики так мало зачіпають цю тему (в основному, говорять про неї лише побіжно). Цього замало. Потрібно присвячувати більше часу для того, щоб роз'яснювати людям всю згубність цього гріха.
Догоджати потрібно Богу - в першу чергу!
А навіщо, ви не коли не зможете всім догодити і завжди що то буде не так. І з цього я не намагаюся цього робити, нехай сприймають, така яка є, але звичайно буває, що і найбільш придатну від цього нікуди не дінешся, тому що життя ставить нас в такі умови і так потрібно грати.
Ні звичайно, я взагалі не розумію такого. Взагалі є такі люди, не знаю як їм це вдається. Я їх найчастіше вважаю просто лицемірами, і звичайно ніколи їм не довіряла. Але варто і подумати про те, як би бути просто трохи добрішими.
Хорошим для всіх можна. Але от чи варто! Скільки не роби добра людям, все одно станеш поганим. Люди рідко цінують добро. Чому то люди, завжди пам'ятають погані моменти. Бути хорошим для себе або для людей, вибирати Вам.
Залишити відповідь