Відданість, повірте, не оцінять. Це випливає з того, що Вам не платять, значить вирішили, що Ви це проковтнути, як вірний слуга. Прокиньтеся - Вас безпардонно мають. Я теж була в подібній ситуації. Відпрацювала, як кажуть, вірою і правдою 25 років в холдингу, а потім найвірнішим співробітникам перестали регулярно платити ЗП. Плюнула на вірність, попередила письмово адміністрацію про припинення роботи у зв'язку з невиплатою ЗП, але на роботу ходила. В результаті пішла, отримавши письмові гарантії виплати. Виплатили, уявіть частинами солідну суму. Тепер шкодую, що не пішла раніше - на новому місці кар'єра дуже швидко пішла в гору, оцінили, коротше. Можна було давно піднятися і вище. Загалом, не тягніть - не ті часи, кожен ковдру тягне на себе. А вірність цінують поки не треба платити.
Відданість - це зовсім не той продукт, який можна покласти в кишеню або намазати на хліб і з'їсти. А роботодавець дуже добре користується такими відданими співробітниками. Якщо не хочете міняти таку роботу, то знайдіть підробіток, і тоді не буде потреби розлучатися. А у Вашому випадку - не платять, то "Прагнеш жити Умій вертітись". Якщо неплатити - в системі підприємства, то звичайно варто подумати - чи потрібна така робота дуже добре. Якщо є можливість влаштуватися на іншу роботу, то краще влаштуватися туди, ніж мучитися без зарплати.
Ну якщо у вас є гроші щоб дозволити собі таку розкіш.
Ви або працюєте неофіційно, або за договором, раз керівництво не боїться використовувати ваш безкоштовну працю.
Інакше ви б отримували зарплату вчасно, так як штрафи для керівництва величезні, за "образу" робітників.
А чи варто вам займатися благодійністю чи ні, вам вирішувати і вам видніше.
Я собі такого, наприклад, дозволити не можу.
Звичайно, не варто. Але тільки розумієш це, коли звільнять і пройде скільки-то часу. Сама була в такій ситуації, кілька років не отримувала зарплату. Найдивовижніше, що нас таких знайшлося досить багато. А коли я все ж звільнилася, то сама стала дивуватися, чого я чекала стільки часу?
Залишити відповідь