І найголовніше чому ви так вважаєте, доводи.
Будь масштабний промисловий контракт вигідний обом сторонам, переговори адже затягуються через делёжке можливої масштабної прибутку))
Будівництво та експлуатація газопроводу створить багато тисяч робочих місць, як в Китаї, так і в Росії.
Критики проекту сподіваються на нібито відносну дешевизну газу, але сором'язливо замовчують про те, що Китай інвестує в проект до половини його вартості, що з лишком перекриває ціну на газ на період дії контракту. Та й сама собівартість сибірського газу і його транспортування на багато нижче, ніж собівартість заполярного газу і його транспортування до Європи через кілька кордонів.
Чи не обійду затертий питання про горезвісну "вуглеводневої голці". Час показав, що на голці сидить не Росія, а Європа, а РФ тільки драгдилер цінного ресурсу. Без газу в Європі немає не тільки і не стільки тепла в будинках, скільки газ є необхідним ресурсом для життєдіяльності горезвісної хваленої європейської промисловості. Якщо Європа почне купувати американський скраплений газ, то її чекає гігантський стрибок цін і втрата конкурентоспроможності товарів.
Про сибірської гілці можна сказати те ж саме, ми підсаджуємо Китай на голку, підсаджує його важку і легку промисловість на наше паливо.
Якщо врахувати, що газові переговори з Китаєм велися близько 10-ти років, то навряд чи це крок відчаю.
Інша справа, що криза на Україні підштовхнув ці переговори до якнайшвидшого логічного завершення. Про те, що Росії необхідно диверсифікувати газові поставки, розмова йшла давно. На Європі світло клином не зійшовся. Та й не можна класти яйця в одну корзину. Охочих отримати російський газ більш ніж достатньо.
Якщо подивитися на цей газовий контракт з різних ракурсів, то з якого не глянь, усюди вигода:
Цей контракт вже називають найбільшою угодою століття. А вже як ми втерла носа Америці, заявивши, що розрахунки будуть проводитися не в доларах)
Вже точно не "кроком відчаю", - Скоріше, це можна назвати "хід конем": Черговий смачний плювок в бік Америки і Європи, щоб ті не думали, що без них російська газова галузь не проживе. Путін молодик - втер їм носа.
Цей контракт дає видатні перспективи для розвитку економіки і співпраці двох великих держав і, як тут правильно сказали вище, це "найбільша угода століття".
Ні, це не крок відчаю, а й вигідним цей контракт назвати не можна. Для Росії він збитковий.
Дивіться: в Європу газ поставляється за ціною 380-400 доларів за 1000 кубометрів - в Китай навряд виторгували ціну в 350. До Європи газ поставляється за тим самим які газопроводах (тобто витрати на транспортування - тільки експлуатаційні витрати) - в Китай газопровід треба будувати, а це ще кілька десятків мільярдів доларів (називали оцінку в 60 мільярдів, і ми всі знаємо, як далеко підсумкова ціна йде від первісної оцінки), і коли ще побудують ...
Обсяг поставок за контрактом - 38 мільярдів кубометрів на рік (зауважу, що з Тукрменістаном китайці уклали контракт на 63,5 мільярда кубів на рік). Тобто виручка від продажу газу 38 мільярдів * 0,35 $ / м? = 13,3 гігабакса в рік. Витрати на будівництво - 60 мільярдів. Так і бути, візьмемо "офіційну оцінку". Значить, тільки будівництво газопроводу окупиться через 60 / 13,3 = 4,5 року. Правда, тут не враховуються ще витрати на освоєння родовища, а вони можуть скласти, в перерахунку на ціну газу, від 80 до 100 доларів за тусячу кубів. Це те, що треба буде відняти з ціни на газ ...
Значить, відразу виникає питання: а на фіга було підписувати такий невигідний контракт ?! Ну дик зрозуміло для чого: для того, щоб будувати газопровід. Тому що будівництво газопроводу - це ж які бабки треба буде "освоїти"! Це ж скільки гігабаксов осяде в потрібних кишенях!
А Ходорковський, гад такий, пропонував побудувати цей газопровід, та ще й поєднаний з нафтопроводом, за якісь жалюгідні 5 мільярдів доларів. Тобто реально збирався вкрасти у правильних пацанів, страшно сказати, більше 50 мільярдів доларів! Ну от як його було за це не посадити, а ?!
Чому ж кроком відчаю, швидше за все цвяхом у кришку труни гегемонії США!
Залишити відповідь