Поживемо побачимо. Ресурси по металу і хімії колосальні. Машинобудівні заводи можуть створювати додану вартість. Але вугілля навряд чи кому потрібен. Це сама дотаційна галузь. У Росії була скорочена в 6 разів в 90-е. Українські ж шахти збереглися і дотувалися з бюджету.
Є нюанси з експорту -а хто брати буде? Адже навіть зараз все вивозиться контрабандою в РФ або в Маріуполь і продається за українськими документами. Це як експорт з Криму не йде безпосередньо наприклад в Італії а оформляється через фірми материкової Росії.
За самим продуктам харчування залежність від великої України як і від газу-нафти була тотальною (згадаємо як в січні 2009 р з газосховищ західної України закачувалися на Донбас). Але є, генеруючі станції (в тому числі на вугіллі) -так що міняти є на що. Зараз, швидше за все поставку сировини (нафти-газу) все візьме на себе Росії.
А чому б і ні. У цих республік до війни широко розвинене було сільське господарство. Хімічна та вугільна промисловості, зав'язані на експорт - а це реальні гроші. Якщо звичайно республіки ці визнають і вони тоді вони зможуть займатися експортом самостійно.
Залишити відповідь