Боббі Фішер не був упевнений, що виграє у Карпова. Тому було вигідніше підняти у пресі шум, про неперевершеного генія, якого "не розуміють" і який давно вже теоретично всіх переміг. Він нібито не згоден з правилами ФІДЕ. Хоча до нього ніхто таких претензій не висував.
Так воно і вийшло пізніше. З Фішера зробили "великомученика і генія", А Карпов радянський монстр, який перемагав за рахунок ідеологічної радянської машини і екстрасенсів в сусідній кімнаті, які заважали "генію" думати. На це ще й наклалося "горі" багатьох євреїв, яких не пускали на виїзд з СРСР і з якими Фішер був солідарний.
Треба сказати, що Фішер з Карповим не зіграли жодної партії. Саме таких суперників (незнайомих) Фішер і боявся.
Справа не в Карпова, справа в самому Фишере. Вигравши матч у Спаського і ставши чемпіоном світу, Фішер за весь час до наступного матчу, за всі три роки, не зіграв жодної партії ні в одному турнірі. Взагалі (не інакше, в цьому теж були винні євреї).
Так що списувати неучасть в матчі на "боязнь незнайомого госоперніка" не варто. Тим більше Фішер не міг не розуміти, що відмовившись грати - він автоматом і гарантовано перестає бути чемпіоном. А ось що він програв би Карпову - це ще бабуся надвоє сказала. Фішер був хоч і божевільним генієм, але все ж генієм.
Залишити відповідь