Тут мають рацію люди, які говорять, що РАНІШЕ професія вчителя була престижною. Правильно. Тільки питання: коли раніше? Виявляється це відноситься до часів СРСР. Тоді вчителі були провідниками ідей комунізму, партії і уряду в маси. Це були одні з головних винятково ідеологічної обробки населення, тому їх партійні органи берегли і плекали. Їх звеличували, слово "УЧИТЕЛЬ" стояло в одному ряду зі словом "Мамо", "Батьківщина"....
Получки тоді були в основному у всіх однакові, але вчителі все одно мали ряд привілеїв. У сільській місцевості вони безкоштовно отримували паливо на зиму. У місті їм давали квартири (нехай, часом службові, але давали обов'язково). Мало це чи багато, поки не про це питання.
Питання в тому, що вчитель ЗАВЖДИ був непрестижною спеціальністю. Згадайте стан учителя в царській Росії. Це були люди з різночинців, які не мають практично ніяких прав. Ними верховодило як багаті батьки, так і начальство, яке було з дворян. Учитель - це було "не панська" справа. Всі ці гувернери, гувернантки, вчителі - всі вони були вкрай затюкали. Вони не мали авторитету в суспільстві.
Практично, ми зараз всім натовпом йдемо до цього ж. Сильні світу цього не зацікавлені навчати своїх дітей. А навіщо їм? Управляти нафтовою свердловиною не треба навіть 3-х класів освіти! Найняв собі топ-менеджера і міняй його, коли хочеш. Він і буде керувати, якщо получку захоче. І так у всіх сферах.
Багатство не принесе добра в наше суспільство. Вчителям потрібно готуватися до ще більш гірших часів.
Бідним дітям теж не потрібна навчання - штукатурити стіни і класти плитку можна абсолютно без освіти.
Рідко, хто з учнів навіть радянської епохи, згадує добрим словом своїх учителів ... А багатьох - навіть навпаки. Не всі вчителі були педагоги - творцями людських душ. А зараз "сторонніх" людей серед вчителів розвелося ще більше.
Вітаю!
Ви маєте рацію. З роками престііж даної професії (та й стану душі, я б сказала) падає і падає ... Я вважаю, що суспільство саме змінюється не в кращу сторону. І якщо раніше слово вчителя - це закон, то тепер просто так, мимо вух. І батьки в першу чергу раніше вірили і довіряли кому? Вчителю! Дзвонили порадитися і запитати про свою дитину кому? Теж вчителю. А зараз що ... На дитину підвищили голос, тому що він і справді заслужив, вчитель винен - мати біжить відразу до директора наррямую! Оцінку поставили, яку знову ж заслужив, - винен учитель.
Я це не даремно кажу - сама працюю. Правда, досвід у мене ще не такий великий. Але це дуже і дуже складно, повірте мені! А зарплата ... Сльози 🙂 Це у нас в Білорусі.
Тому хочеться, щоб нас, вчителів, поважали. Хоча б просто поважали.
Дякую за увагу!
Не будемо лукавити і оцінимо сучасного вчителя. Відразу зазначу, що успіхи учня визначаються в більшій мірі ставленням учня і його батьків до навчання, роль вчителя значно нижче. Учитель повинен систематизувати роботу учня, визначити найбільш раціональний підхід до навчання. Чи може це робити сучасний учитель? Ні! Чому? А хто він, сучасний учитель? Хто надходить в педагогічні навчальні заклади? Переважна більшість майбутніх вчителів з лав міцних трієчників і дохлих середнячків. Це факт, який заперечити не можна. І це славне воїнство, яке в школі з працею подужало пару предметів, готується нести знання в маси. А чи може людина, яка сама навчався абияк стати вчителем? Ніколи! А це розуміють і учні, і їхні батьки. Це розуміють і самі вчителі, але вони залишаються в школі і калічать дітей. Учителем може бути лише той, хто вчився добре і відмінно, той, хто вміє отримувати знання. На жаль, таких людей мало, і вони не стають учителями.
А ким бути у нас зараз престижно? Учителем - непрестижно, інженером - непрестижно, робочим або навіть лікарем - теж не престижно. Зате так престижно бути артистом, співаком, моделлю. Саме вони не сходять з екранів телевізорів, саме їхнє життя розбирають "по кісточках" - "ах, які вони були, ах які вони стали".
Я вважаю, це навмисна політика державної влади. Влада не хоче платити вчителям, тому вирішили втоптати їх в бруд, щоб народ їх (т. Е. Влади) підтримав. При невисокій зарплаті й надвимогливості до нинішніх викладачам, підтримки часто необ'єктивних щодо своїх чад батьків мало хто з розумних, добросовісних молодих людей піде в школу. Там працюють 50 - 60-річні жінки, які звикли працювати від душі і готові навіть нічого за це не отримувати, ну хіба ж тільки, щоб з голоду не вмерти.
учителем стане не кожен. думаю, це всі розуміють. і справа тут не в отриманні освіти, а в умінні знайти підхід до кожної дитини, вміння викладати власні думки і давати знання іншим. чому непрестижно? бо мало оплачується, та й ставлення до викладачів жахливе - як з боку дітей, так і деяких представників громадськості.
Залишити відповідь