У мене таке часто бувало. Можу згадати ті часи коли я вчився в школі. Коли ти не вивчив урок і сидиш і думаєш. От би мене не запитали. А дивишся на годинник, а час та все варто. Ось сидиш і думаєш коли б уже цей урок закінчитися. Так же само можу сказати як і ось на роботі сидиш і думаєш, чому так довго час тягнеться. Мені потрібно поїхати сьогодні в брату і думаєш коли б уже настав той час коли я можу поїхати. У школі хоч можна було піти і все. Тобі тільки скажуть, поганий хлопчик, не можна так робити. А з роботи підеш раніше, то тобі по голівці та сильно ніхто не погладить.
Залишити відповідь