Напевно тому, що в країнах з християнською культурою (Європі та Росії) вино ототожнювалася з кров'ю Христа, а хліб з його тілом. А як в такій культурі годі й дбайливо ставитися до такого продукту? Ну і ще хліб якось завжди асоціювався з затишком і відсутністю голоду. Коротше, так чи інакше був шанованим продуктом і символом.
Коли у мене залишається хліб, який вже підсох, я просто не можу його викинути. З дитинства чула історії в школі і від дівчат, як в блокадному Ленінграді людям видавали пайку хліба, яка допомагала їм вижити. Адже багатьом її і не вистачало. Занадто багато людей загинуло від голоду. Тому я вважаю за краще до хліба, та й до іншої їжі ставитися дбайливо, розуміючи, що завтра її у мене і моєї сім'ї може і не бути.
Хліб на нашій території вважався завжди основним продуктом харчування і тому став певним символом достатку. Якщо був хліб в будинку, то родина не помре голодною смертю. У зв'язку з цим була ідея про вшанування хліба і праці хлібороба. Але зараз вона не актуальна, бо хліб лише продукт харчування, як і багато інших.
Щоб виростити хліб потрібно витратити масу зусиль, він дається дуже важкою працею. Так тому і ставитися треба до нього бережно- це виходить як данина поваги до тих людей, які годують нас цим смачним і корисним продуктом.
Залишити відповідь