Чому працюючих пенсіонерів стало більше?

Більшості пенсіонерів не вистачає їх пенсій для нормального проживання з нинішніми розцінками на продукти, ліки і комунальні платежі. Є, звичайно ж, такі роботяги трудоголіки, які виходять на роботу тільки тому що вдома їм нудно, а працювати вони дуже люблять. Але більшість пенсіонерів працює тільки тому, що їх змушують обставини.

По тому що пенсіонери справжні патріоти. Потрібно адже країну піднімати, не кожен працездатний забажає працювати за малу зарплату на увазі того що покриваючи ті ж транспортні витрати - на життя залишається вобще мізер.

Їсти хочеться. Дуже хочеться. І по можливості їсти добре і регулярно. Після оплати комунальних послуг пенсіонери навряд чи зможуть собі дозволити хороший стіл, не кажучи вже про поїздку в улюблений санаторій. Не у всіх їх можуть підтримувати діти, та й не всім хочеться брати у дітей.

Відпочити, може, хочеться, і навіть дуже. Ось тільки «щедрою» пенсії, призначеної нашим «добрим» і «справедливим» державою, чи вистачить на те, щоб після оплати комунальних послуг залишилася хоч трохи на те, щоб поїсти. Ось і виходить, що хтось тримається за робоче місце до останнього. А хтось, якщо не вийшло залишитися на колишній роботі з якихось причин, шукає і влаштовується на нову, часом навіть зовсім іншу, ніж була до виходу на пенсію. Просто для того, щоб вижити. Багато пенсіонерів, навіть маючи підтримку від близьких, намагаються не втратити роботу. Дивно, але останнім часом реально сидять на пенсії пенсіонерів все частіше можна зустріти тільки серед зовсім старих людей. А новоспечені пенсіонери активно шукають нові заробітки, переучуються і зі страхом освоюють нові технології, щоб не відставати від молоді. Зрозуміло, більшості з них хотілося б плюнути на все це і спокійно жити своїм життям на пенсії, може бути, подорожувати, як це роблять пенсіонери за кордоном, але немає у них такої можливості. Великий трудовий стаж і своєчасні відрахування зовсім не дають тепер гарантії того, що людина буде забезпечений в старості хоча б відповідно до мінімальних потреб. А активна реклама «білої» зарплати часом сильно дратує деяких новоспечених пенсіонерів. Коли оформляли мамі пенсію, як-то спостерігала неприємну до болю сцену в будівлі пенсійного фонду. Чоловік, який дізнався, яку йому пенсію призначили за тридцять з гаком років трудового стажу в шкідливих умовах, матюкався і кричав про те, що «білими» зарплатами ми годуємо тільки уряд і дармоїдів з пенсійного фонду. Природно, щоб вижити в нинішніх економічних умовах, йому доведеться шукати нову роботу або ж залишатися на старій, продовжуючи робити пенсійні відрахування! Маю великі сумніви, що йому не хочеться піти на заслужений відпочинок, та ось тільки жити буде не на що.

Є, звичайно, і такі, кому вдома не хочеться сидіти, продовжують працювати для того, щоб було чим себе зайняти, або заради спілкування. Але таких значно менше. У наш час таке стало рідкістю.