До якого віку актуально жити з батьками?

Якщо спільне проживання нікого не напружує і комфортно для всіх членів сім'ї, то жити з батьками можна і до кінця днів.

У мене, наприклад, є подруга. Вона заміжня, у них четверо дітей. Живуть вони у величезному будинку, який побудував її чоловік, разом з його батьками і сім'єю його брата, в якій троє дітей. З одного боку, ніби як два дорослих мужика за сорок живуть як і раніше з батьками, а з іншого, всі члени сім'ї таким проживанням дуже задоволені, вони цього хотіли і до цього прагнули. У них завжди весело і будь-яка посиденьки в їхньому будинку перетворюється на справжнє свято.

Мені було 15 років, коли батьки залишили нас жити в квартирі зі старшим братом, якому було 20, і перебралися в свій новий заміський будинок. Відстань дозволяло часто їздити в гості. Вони давали нам гроші на тиждень, частенько телефонували дізнатися як справи. Таке роздільне проживання нас ні крапельки не зіпсувало. Навпаки, ми навчилися економити, вести господарство, готувати, прати, прасувати, наводити порядок і ще багато чого, що в дорослому житті дуже знадобилося. У нас ніколи не було вдома кубла або галасливих компаній до ранку. Одна навіть думка про те, що потім потрібно буде все прибирати за гостями нас зупиняла від вибору такого стилю життя. Ми добре вчилися, рано почали заробляти гроші, самі зробили в квартирі ремонт. Мабуть батьки дуже добре знали, що нас цілком можна залишити одних і зануритися в свою безтурботну заміське життя, про яку вони так давно мріяли.

Так що актуальність роздільного проживання з батьками для всіх настає в різному віці, як втім і свідомість, самостійність і відповідальність.