Гірка доля ... Якось відразу подумалося про кинутих малятках, невиліковно хворих дітей, інвалідів від народження, викинутих на вулицю колись забезпечених людей похилого віку, які помирають на самоті й забутті знаменитостей, хворих на рак на останній стадії і знають про свою швидку кончину ... коли людина не в силах що-небудь змінити, а змушений приймати гірку долю як даність ...
Чесно кажучи, не знаю як запобігти багато з вище перерахованого.
Напевно, варто задуматися над тим, для чого ми з'явилися на світ, як використовуємо даровані нам понад блага, який спосіб життя ведемо, як дбаємо про людей похилого віку, допомагаємо слабким, чи поважаємо мудрість, як турбуємося про здоровий продовження роду ... І ще про багатьох і багатьох людських цінностях ...
Якщо кожен, хто живе на землі людина, перестане творити зло, жити тільки для себе коханого, набивати кишені на чужому горі, проходити повз нещастя сусіда, искореняться шкідливі прихильності і зловживання їжею, припинитися збочена пропаганда сексу як виду спорту ... коли а світі будуть пануватимуть любов, доброта і довіра ... можливо, тоді доля змилостивиться над кожним і подарує щастя всім без винятку ... Але все це з роду фантастики, реальне життя - непередбачувана і жорстока.
Залишити відповідь