Мені здається, що політінформація потрібна не тільки в школі, але і серед дорослих. Зараз рідко у кого вдома є радіо, багато людей перестали дивитися телевізор через велику завантаженість роботою, а хоча б в загальних рисах знати, що робиться в країні, за кордоном, потрібно. Інша справа - хто буде проводити цю політінформацію. Вчителів не можна навантажувати до нескінченності. Вони і так за гроші працюють, а сучасні діти важкі, та й батьки зараз вічно чимось незадоволені. Ось якби батьки взяли на себе цей обов'язок - проводити у дітей хоча б 10 хвилин в тиждень політінформацію. Це було б добре. У році 34 тижні, в класі дітей - 30. Кожен батько по одній політінформації в рік зі своїми дітьми б і провів.
Ні.
При однопартійної системи це ще може прокатати. При двопартійної, як в США, терпимо.
Але, в нашому випадку, це призведе до нетерпимості, розпалювання конфліктів, і ліквідації неугодних, плюс правоохоронці теж люди, можуть підтримувати лояльних, або упереджено ставитися до незгодним.
Тут нема про що сперечатися - повернути! Політінформація це інформація про те, що відбувається в навколишньому світі зараз, а не ідеологічна пропаганда. Світові події від кількості політичних партій, в даній державі, ніяк не залежать - ось їх і треба обговорювати. Зрештою ми не дрімучі американські обивателі, а вельми цікавий народ, тому як зовсім недавно на світло народились.
Питання навіть не в цьому, а в тому щоб повернути ще історію, літературу і російську мову. Ми постійно заглядаємо під хвіст американцям, і ось вже дійшли до вивчення творчості Земфіри. А адже ще президент Кеннеді визнав, що битву за космос вони програли за шкільними партами. І після цього ми повністю похерили кращу (ну не без ляпсусів) систему освіти і скопіювали ту, від якої вже і за бугром визнають порочної.
А щодо нудьги - самим нудним предметом був той, який повинен читатися як трилер і хоррер - історія КПРС - її просто треба написати чесно - школярів і студентів за вуха не відтягніть.
пост скриптум. Нічого не маю проти Земфіри - краще вже слухати її ніж Кіркорова з Михайловим, але на історичну подію вона все ж трохи не дотягує. Так, чуть чуть.
ось і задумалися над цим питанням ...... кому вона зараз потрібна? не забудьте який лад у країни. капіталістичний. ні ідеї ні мети. тільки одне збагачення. прокакаться країну. ті часи коли японці нам говорили що у нас ростуть чудові діти, канули в лету. в небажанні думати про майбутнє країни винна сама країна. треба було не кидати людей у 90-е напризволяще, не кидати піклується про дітей в ті роки. не забувати про ветеранів та пенсіонерів які вмирали в більшій частині від того що не мали коштів на медичну допомогу, харчування та ліки. не потрібно було замінювати патріотичне виховання молоді телепузиками і іншої лабудой. вийшло те що вийшло. ідея залишилася тільки в мізках п'ятидесятників, шістдесятників і трохи сімдесятників. і молоді цих несучасних людей і слухати не хочуть. так то...
Однозначно ні. Я пам'ятаю, була у нас політінформація в школі по вівторках, декільком школярам давали тему для доповідей, а решта слухали. Нікому не було цікаво, але ж примушували. Навіщо це дітям? Інформації різної в інтернеті греблю гати. без школи начитаються. До того ж як інформувати? всюди події відбуваються в країні і за кордоном висвітлюються по-різному і що є правда-невідомо.
Політінформація потрібна в школах - однозначно! Питання: хто і як буде пріподносіт цю інформацію дітям? Важливо щоб діти розуміли політичну інформацію, а відповідні висновки робили не тільки з точки зору викладача!
Повернути, тільки трохи підкоригувати. Давати ту інформацію, яка дитині буде цікава, корисна і пізнавальна. А то вони вже не знають хто у нас президент, і хто взагалі такий прези
Залишити відповідь