Цікаве питання! І цікава за ним стоїть історія. Навіть містична. Хоча в людині це нічого містичного немає, дивіться, ось він - Роберт Вінч. Звичайний американський художник, так, "середньої руки". Таких в будь-якій країні десятки, а то й тисячі.
А починалося ця історія довльно просто. Одна сімейна пара замовила цього самого Роберту свій парний портрет. Ну, типу - від матусі й татусі на пам'ять дорогим дітям і онукам. Ну, він намалював. Їм сподобалося, заплатили йому, як домовилися, портрет повісили на стінку. А через кілька місяців - ну, треба ж такому статися - їхала ця пара на машині, нічого не порушували, але - хтось в них врізався ... Загалом, як не сумно, вирушила ця пара в кращий світ. Шкода людей, звичайно, але - буває.
Потім ще такий же випадок - намалював портрет, а клієнт помер. Потім ще ... Навколо Вінча утворилася "зона відчуження". Простіше кажучи, замовлень більше не стало. А їсти-то хочеться!
І тоді заповзятливий Роберт зайнявся ... як би це делікатніше назвати ... шантажем? Ну, щось на зразок того. Писав листи багатим людям: намалюю, мовляв, ваш портрет, візьму недорого. Ті, природно, не погоджувалися. Тоді він малював портрет по фотографії або просто по пам'яті і посилав його клієнту поштою. І що ж? Клієнт незабаром відправлявся ... ну, ви зрозуміли, куди.
Історія ця почалася в 1990-х роках. Зараз би просто підіслали до живописцю кілера і - кінець фільму. А тоді це було якось ще не дуже прийнято. І ось, наш герой приїхав до Голлівуду і став пропонувати "свої послуги" знаменитим артистам і т. п.
І тут один з передбачуваних клієнтів предлжіл: "А давай, навпаки. Я тобі заплачу кругленьку суму, а ти мене малювати не будеш."
"Ну, що ж, - подумав художник, - так ще краще. На полотна і фарби витрат менше."
І так воно й пішло. Малює він собі квіточки і пташок, ніхто ці малюнки не купує, та йому і не треба.
А доходи капають. Природно, ніхто нікому нічого не розповідає. Але тут один журналіст (ож вже мені ці папараці!) Рознюхав, що в податковій декларації відомого актора Бредлі Купера (ну, пам'ятаєте - серіал "Області темряви") Значиться: заплачено триста тисяч доларів за якусь нікому невідому картину. І де вона, та картина? Ну, піднявся шум, Купер розколовся, що заплатив за те, щоб картини не було ... І тут ще кілька знаменитостей зізналися, що - так, теж платили. За те, щоб НЕ малював портрет.
Загалом, чим ця історія закінчиться, поки не ясно. Але порушення закону тут начебто немає? Або є?
Залишити відповідь