Чого ви навчаєте своїх дітей?
Живете їх життям або непомітно їх контролюєте?
Доньці вже 7 років і я поки "в темі"). Більш того мені дуже хочеться залишатися "в темі" до кінця свого життя. Для мене дуже важливо щоб дитина мені довіряв і розповідав все, я то вмію зберігати секрети і вона про це знає. Згадую себе в підлітковому віці, не скажу що я була відірваним дитиною, просто у моїх батьків до мене було дуже багато вимог, мені іноді здається, що перехідний вік був у них, а не у мене)) Вони хотіли знати все і це все всім розповідали, аж навіть до сусідів, на цьому наші довірливі стосунки закінчилися. Потім я просто стала давати їм мінімум інформації для роздумів. Але все що я їм не розповідала, вони допридумував самі, і від цього наші відносини ставали ще гірше. Я зробила свої висновки і постараюся не наступити на граблі своїх батьків, і залишуся "в темі")).
З якої причини не зможу сказати, але ми поки в довірчих відносинах. (Може ще маленькі, синові-10, а доньці -8 років). Син постійно ділитися своїми емоціями, переживаннями, навіть щодо дівчаток. Вибираємо разом подарунки подружкам, тому що мама теж дівчинка і краще знає! А дочка взагалі мовчати не може, навіть якщо разом що то нашкоднечают, улюблена фраза "давай мамі розповімо, за правду нас лаяти не будуть!". Сподіваюся звичайно і в майбутньому у нас залишаться такі ж відносини, тим більше батьки ми молоді і поки "в темі", Самі цікавимося "новими штучками життя!"
Залишити відповідь