Я так розумію: не стільки добре вчитися, як бути посидючим. Дякую першій вчительці мого внука-непосиди, яка весь клас (і хлопчиків, і дівчаток) записала в Дитячий будинок творчості на Ліплення глиною. Онуку дуже сподобалося. На ці заняттях треба було місити глину, зліпити (і не за один раз) фігурку і ще обпалити в печі. Акуратність, яку треба було проявляти в роботі навчила його не відходити від столу, поки не закінчиш ліплення, не бігти від столу, а йти (так як в приміщенні було затісно), не розмахувати руками, щоб не збити свою ж фігурку. Правда, може це такий збіг обставин, але може першокласника можна записати на який-небудь інший гурток.
Залишити відповідь