Як досягається правильний баланс білого кольору при зйомці на кіноплівку?

Я не можу з 100% упевненістю стверджувати, що в професійному кіновиробництві це питання вирішується точно так же, як воно вирішувалося в свій час в аматорській кінозйомці. Але підозрюю, що і там і там принцип отримання правильної передачі кольору при зйомці на кольорову кіноплівку абсолютно однаковий. А полягає цей принцип в тому, що в залежності від спектру випромінювання застосовуються джерел світла при зйомці застосовується плівка з різною спектральною чутливістю. Вітчизняною промисловістю для аматорських цілей випускалися кольорові плівки для денного світла і для ламп розжарювання. І відповідно, в залежності від того яке освітлення використовувалося при зйомці, застосовувалася різна плівка. У конструкцію деяких аматорських кінокамер входив коригувальний світлофільтр, який використовувався тоді, коли потрібно провести зйомку при природному освітленні, а в наявності була лише плівка для ламп розжарювання. Коли ж з'являлася необхідність провести зйомку при штучному освітленні, а в розпорядженні була лише плівка для денного світла, то зйомка проводилася або при лампах денного світла з білим спектром, або застосовувалися інші освітлювачі, спектр випромінювання яких був близький до сонячного. Так, наприклад, я використав освітлювачі КV1000 в яких були встановлені галогенні лампи. І хоча спектр випромінювання цих ламп був зміщений кілька в жовту область і вони підкреслювали теплі тони, проте ці лампи мали гарну передачу кольору.