Лукавить ваш директор, а вірніше вас підставляє. Це ж підприємство, а не ларьок з продажу газованої води, при ліквідації підприємства в першу чергу роботодавець зобов'язаний з народом розрахуватися. У кожного підприємства є майно вартість якого в сотні разів більше зарплати працівників. Продай майно і розрахуйся з народом, а не вішай їм локшину на вуха, а вже після того, як розрахуєшся з людьми, сперечайсь з тими, хто тобі винен, хоч до турецької Паски. Народ на роботу брав директор або ви? Якщо директор, то він і зобов'язаний пояснювати народу причину відсутності зарплати, а не ви, тітко за наймом. Роботодавець-то директор, він же клявся і божився при прийомі працівників, що зарплата буде вчасно, ось тепер нехай з народом і каже, так само клянеться і божиться зарплату видати. Якщо ж ви підписували трудові договори і накази про прийом на роботу, то фактично роботодавець ви, тому чекайте величезних неприємностей аж до кримінальної справи, зараз нарватися на це просто, достатньо однієї-двох скарг працівників в прокуратуру або Трудінспекцію. А народ зараз грамотний з інтернетом все дружать, а у тих, хто не дружить з огляду на вік завжди знайдуться онуки, які діда проінструктують куди поскаржитися, так що скарги будуть однозначно. У критичній ситуації керівник може трохи відстрочити потік скарг якщо збере весь народ і чесно пояснить причину затримки зарплати. Народ покричить, вихлюпне обурення, але як правило погодиться почекати трохи. Але розмовляти повинен тільки роботодавець, саме директор, перша особа, а не ви. Першого керівника, якщо він переконливо розповість, народ повірити може, а вам я не раджу цього робити, не ваш це гріх і не вам за нього відповідати.
Залишити відповідь