Як правильно говорити слово “бармен” дружин. роду?

слово барменша існує в російській мові, хоча, я згодна з автором Ольгою 1177, що утворення жіночого роду з суфіксом -ш-, які називають жінку за професією, в більшості своїй є розмовними або зовсім просторічними (учітельша, лікарка, перукарка, манікюрниця).

Від іменника чоловічого роду бармен з ударним першим складом цілком благополучно утворено слово барменша, яке в словнику наводиться навіть без стилістичних позначок, тобто це вже цілком рівноправне слово. Будемо враховувати, що мова живе і разивается. У ньому по відомим словотворчим моделям утворюються нові слова.

Тільки врахуємо, що вимовляємо це слово точно так же, як і вихідне іменник чоловічого роду, з ударним першим слогом- бар-мен-ша.

А запам'ятати це допоможе слово "бар", В вимові якого просто нікуди подітися!

Орієнтуюся в наголос на "Сучасний ребуси словник", Виданий в Москві в 2008 році.

Підозрюю, що засобами літературної мови утворити слово зі значенням "бармен жіночої статі" не вийде. Більш того, більшість літературних назв професій відноситься до чоловічого роду: учитель, лікар, доктор, викладач, провідник, продавець, перукар та ін. (Їх "жіночі" варіанти, як мінімум, неофіційні або взагалі виходять за рамки літературних норм - продавщиця, лікарка, наприклад). При цьому основна маса представників перелічених спеціальностей - жінки.

На жіночий рід може вказувати тільки узгодження слова з дієсловом минулого часу: бармен готувала напої; прийшла рано і ін.), його зв'язок з іменником або займенником жіночого роду (у формі жіночого роду): вона працює барменом; Лена влаштувалася на роботу барменом. Але вона хороший бармен.

Як би не здавалося дивним, але слово "барменша" зафіксовано сучасними лінгвістичними словниками, т. е. воно не просто допустимо як розмовне, воно вживається, навіть з варіативним наголосом на "е".

Не буду голослівною, наведу приклади статей з кількох сучасних словників.

1.

2

3.