Як скласти розповідь про битву на Куликовому полі 4 клас?

20 го серпня 1380, з кремлівських воріт, у напрямку до Коломиї, трьома колонами, вийшла російська армія. Тут в Коломиї, і дав великокняжий огляд російському війську, князь московський, Дмитро Іванович.

Не було ще на Русі такої армії, з усіх кінців північній Русі прийшли воїни, здавалося прокинулася Русь, після довгої сплячки, що б дати відсіч Золотій Орді.

Тоді під кінець літа 1380, дізнався московський князь Дмитро Іванович, що вирішив напасти на Русь Мамай, що не наважився вже один, змовився з литовським князем Ягайло, разом виступити на Русь, що б знову, як при хані Батие, платила покірна Русь, данину Золотій Орді.

Але не та була вже Русь, довго готувався князь Дмитро до вирішальної битви, приїхав в троїцьку обитель, просити на ратний подвиг благословення у Сергія Радонезького.

Запросив його тоді святий угодник землі Руської на трапезу, дав в допомогу двох ченців Пересвіту і Ослябю, поклав на них схими з хрестами, як обладунки нетлінні, а самому князю, передрік святий, перемогу.

Не став чекати князь Дмитро, поки литовський Ягайло з'єднається з Мамаєвої ордою, перейшли Дон російські воїни. Подивився великий князь з пагорба на свою рать, на незліченні прапори, хоругви, на блискучі, блискучі на сонці, обладунки воїнів. Сліз з коня, опустився на коліна, перед чорним князівським прапором своїм, на якому сяяв образ Спасителя, зняв з себе великокняжий плащ, і пішов битися з ворогом, простим воїном.

А перед тим відправив князь Дмитро вгору по Дону, в ліс, неподалік від російського табору, вибраних військових, в засадний полк.

Дві години вже йшла небачена ще на Русі битва, вже впали на поді лайки схимник Пересвет і татарський мурза Челубей, все поле було тілами встелене, долати вже стали ординці, не витримали молоді, недосвідчені російські воїни удару ворожої кінноти, відступати стали російські загони, здригнулися навіть найсміливіші.

В цей час і обрушився засадний полк на мамаєве воїнство. Приголомшив ворога несподіваний удар, здавалося їм з переляку, незліченна військо російське всюди, і звернулися татари і хан Мамай тікати.

Багато тоді полягло ворогів, "вісім днів тек кров'ю Дон" за словами літописця. Чимало і російських ратників залишилося лежати на полі Куликовому, але "ця смерть не в смерть, а в життя вічне" сказав після битви, святий Сергій Радонезький.

Самого князя насилу відшукали на поле бою, удар списа звалив князя, лежав він у побитих, зім'ятих обладунках, під гілками зрубаної берези.

Живий виявився князь Дмитро, впав від перенапруги сил, і прозвали князя за велику перемогу на Дону, Дмитро Донський.

Темник Мамай задумав організувати великий похід на Русь, мріючи про набуття колишньої влади над нею, як було це при хані Батие.

Два роки він збирав своє військо. Але і московський князь Дмитро Іванович не втрачав часу дарма: йому вдалося зібрати під своїми прапорами крім московських загонів війська Північно-Східної Русі.

Напередодні бою Дмитро Іванович вирушив до преподобного Сергія Радонезького, щоб отримати від нього благословення. Святий передрік перемогу російського князя, а також, за переказами, відправив разом з ним і двох своїх ченців, Олександра Пересвіту та Андрія Ослябю.

І ось, вранці 8 вересня 1380-ого року війська противників зійшлися на Куликовому полі. Бій почався з поєдинку Пересвіту і татарського воїна Челубея. Вони встромили один в одного списи, однак російський воїн зумів повернутися до свого війська.

Російські неспроста перейшли Дон і опинилися на татарської землі: таким чином, вони ясно дали зрозуміти, що готові дати відсіч Золотій Орді у що б то не стало. З одного боку, росіяни не дали собі можливості відступати. З іншого боку, вони зайняли вигідну позицію, оточивши Куликове поле з трьох сторін, до того ж не дали шансу з'єднатися двом ворожим силам - татарам і литовським військам.

В ході битви татарам вдалося практично повністю знищити російський передовий полк і вклинитися в ряди великого полку. Мамай вже передчував перемогу, як з флангів по його війську вдарив засаджений полк. Ще не втомлені російські війни лавиною знесли залишки ворожого війська, і татари почали тікати.

Велика перемога на Дону не означало, що російські остаточно позбулися татаро-монгольського ярма, однак у взаєминах між Руссю і Золотою Ордою намітився корінний перелом.

Ось дуже непоганий розповідь, про Куликовську битву де якраз згадуються потрібні слова.

Також розповідь володіє майже достовірною історичність. І плюсом його можна назвати зрозуміле виклад простою мовою.

Я б почала свою розповідь з того, що Куликовська битва є одним з найважливіших подій, що відбулися в історії Русі.

Саме в ході цієї битви Золота Орда отримала вагомий відсіч від князя Дмитра Івановича,

Хочу нагадати, що перед самою битвою князь їздив за благословенням до преподобному Сергію Радонезького, який його благословив і сказав так