Які чуства / емоції при цьому відчуваєте? Чи завжди виконуєте / не виконує такі прохання?
Які чуства / емоції при цьому відчуваєте? Чи завжди виконуєте / не виконує такі прохання?
Чи не піддаюся на провокацію. Намагаюся привчати дитину до того, що всі покупки повинні бути запланованими. Навіть якщо це іграшки. Йому самому, потім, в житті, буде простіше себе обмежувати і не робити спонтанних витрат.
Дивлячись що просить дитина. Якщо що-небудь невелике смачненьке, то відмовити не можу. Якщо він сам не знає, чого хоче, то і я "не знаю". Ще мене важко змусити купити іграшку, якщо таких декілька у нього є. Бувають і такі прохання, які для гаманця "непідйомні". Наприклад, він просить радіокерований літак, з якою не впорається і який буде розбитий при першому ж запуску. Таку іграшку не куплю, хоча буду мати на увазі і коли він стане старше, подарований не день народження. Мені і самому захочеться разом з ним такий запустити в політ. Та й зібрати гроші на нього за якийсь час буде простіше.
мені особисто з подібною сетуаціею ще не доводилося стикатися та й врятли зіткнуся, так як все у кого є діти моїх знайомих в цьому плані виховані дуже добре. Та й я сам зазвичай їм перший щось купую якщо є гроші, коли йду до них у гості, або буде якщо прогулянка з дітьми. Ну а якщо буде просити і у мене вистачить грошей на все, то куплю особливо не замислюючись.
Ніколи не стану вичитувати дитини при людях, що так робити не варто. Якщо це не шкодить здоров'ю і цілком можна дозволити то куплю (але не зловживаю цим), в іншому випадку поясню чому на даний момент не зможу це купити. Так діти не ображаються і не зловживають цією фразою.
Якщо хочеться чому б і не купити :)! все таки простить! відмовити не можу!
Залишити відповідь