Щось я напевно, відстала від життя. Коли я вчилася в школі, в радянській школі, то ми з першого по останній клас, мили підлоги в класі, самі, попарно. Складався графік чергувань, і чергові по класу, удвох, залишалися після уроку, і прибирали клас. Чергували, пам'ятаю, по партах-хто з ким сидів. І це вважалося нормальним, ніхто не обурювався, батьки теж ставилися у цього з розумінням. Та й мій молодший син вчиться зараз, у восьмому класі. Так вони теж чергують. Не бачу в цьому нічого поганого-діти повинні привчатися до праці. Ми що, білоручок ростимо? Та й діти, знаючи, що забиратися в класі доведеться їм самим, менше смітити будуть.
Залишити відповідь