Для шифрування електронної кореспонденції вже давно використовують неломающіеся системи PGP з відкритим ключем. Прочитати може тільки одержувач. Єдина незручність (ну це при всіх сособ шифрування) це обмін ключами з кореспондентом.
Російський сайт PGP
Ну найпростіший шифр-це коли замість літери пишеться її порядковий номер в алфавіті. Але це шифр такий-практично дитячий. Більш складний-можна прив'язати наприклад якусь книгу-будь-яку. Взяти наприклад перше потрібно слово і замість нього написати номер сторінки, номер абзацу, номер рядка і номер слова в рядку. Вообщем, по суті теж не сильно складний, але більш тривалий у часі розшифровки.
Для письма написаного на папері можна зробити спеціальний трафарет і писати послання обертаючи для написання нової пропозиції. У підсумку виходить квадрат з безладного набору букв. Якщо ж лист електронне, то за допомогою програми Win RAR можна встановити пароль на архів з документом. Після цього його НЕ розшифрують навіть в ЦРУ.))
Написати молоком як в минулі часи, а потім над свічкою проявити. Або ручкою, напис якої видно тільки під ультрафіолетом. Ну, або придумати кожній букві якийсь знак, таблицю заховати, написати лист цими знаками.
Залишити відповідь