Я придумав для себе досить простий шифр, І не уявляю, що його не винайшов хтось ще до мене. Що ж я роблю? Просто, заміняю букви цифрами, з якими у мене є асоціації.
Наприклад, 0 - "ь", 1 - "і" (Асоціація з англійської "i"), 2 - "л" (Тому що схожа на коня і човен), 3 і 8 - "в", 4 - "ч", 5, 6 і 8 - "б", 9 - "г", 10 - "д" (Так починається проговорюватися цифра 10). Ну і так далі.
Коли, не вистачає асоціативної пам'яті, пишу справжню букву. Але пишу, адже, в перемішку цифр і букв. І виходить, що все це, виглядає повною абракадаброю. Без дешифрувальників, тут, не обійтися. Перше прочитання нічого не дасть для непосвяченого.
Спробуйте подумати, що б Вам висловив такий ось текст: "029А"?
А я тут маю на увазі, всього лише, ім'я: "Ольга".
Найприємніше, що шлях до ключика шифру, знову ж таки, лежить через розшифровку іншого шифру, закладеному в своїй власній голові. І якщо голову не зламали гіпнозом, психотропними препаратором, то розкрити цю логічну послідовність, практично, неможливо.
Залишити відповідь