Пожертвування
Пожертвуванням визнається дарування речі або права в загальнокорисних цілях. Пожертвування можуть робитися громадянам, лікувальним, виховним закладам, установам соціального захисту й інших аналогічних установ, благодійним, науковим і освітнім установам, фондам, музеям і іншим установам культури, громадським і релігійним організаціям, іншим некомерційним організаціям відповідно до закону, а також державі та іншим суб'єктам громадянського права, зазначених у статті 124 цього Кодексу.
На прийняття пожертви не потрібно чийогось дозволу або згоди.
Пожертвування майна громадянину повинно бути, а юридичним особам може бути обумовлено жертводавцем використанням цього майна за певним призначенням. При відсутності такої умови пожертвування майна громадянину вважається звичайним даруванням, а в решті випадків святі речі майно використовується обдаровуваним відповідно до призначення майна.
Юридична особа, яка приймає пожертвування, для використання якого встановлене певне призначення, повинне вести відособлений-ний облік всіх операцій по використанню пожертвуваного майна.
Якщо законом не встановлено інший порядок, у випадках, коли використання пожертвуваного майна відповідно до зазначеного жертводавцем призначенням стає внаслідок обставин, що змінилися неможливим, воно може бути використано за іншим призначенням лише за згодою жертводавця, а в разі смерті громадянина-жертводавця або ліквідації юридичної особи - жертводавця за рішенням суду.
Використання пожертвуваного майна не у відповідності із зазначеним жертводавцем призначенням або зміна цього призначення з порушенням правил, передбачених пунктом 4 цієї статті, дає право жертводавці, його спадкоємцям чи іншому правонаступника вимагати скасування пожертвування.
До пожертвам не застосовуються статті 578 і 581 цього Кодексу.
Залишити відповідь