В СРСР намагалися побудувати комунізм, при якому грошей не буде. Але там ціла економічна система, в основі якої - загальний працю на благо країни.
Тобто всі працюють, виробляють щось корисне (а не посередники і перекупники!), Товари надходять в магазини, і будь-яка людина може прийти і взяти, скільки йому треба.
Принцип - від кожного за здібностями, кожному за потребами.
При цьому злодійство природним чином викорінюється. Навіщо красти, коли все безкоштовно?
Але автори цієї теорії вперлися в головне протиріччя: злодій небезпечний не тільки тим, що забирає чуже, а й тим, що не працює, тобто не виробляє нічого нового.
А якщо ніхто не буде працювати, а все тільки споживати, то звідки брати нові товари?
Тому намагалися за допомогою пропаганди праці виховати "нової людини", У якого буде потреба трудитися.
Не заради грошей, не заради того, щоб жити, а просто потреба, також, як ми маємо потребу говорити, щоб висловлювати свої думки, хоча можна прожити і мовчки.
Загалом, нову людину виховати так толком і не вдалося, і в підсумку ми взагалі відмовилися від ідеї комунізму.
Напевно ніколи. Якщо тільки від паперових, будемо користуватися елерони. Як можна взагалі без них, як ми будемо розплачуватися за товар або роботу? Як в давні часи змінюватися, ти мені-я тобі. Адже тоді то і придумали гроші, тому що обмін не завжди був рівноцінним.
Залишити відповідь