Лаяли вас за те, чого не робили?

Так, було таке і не раз. Один випадок з дитинства запам'ятався на все життя.

Це було в третьому класі. Ми тоді були жовтенятами, командирами зірочок і старостами. Ось угораздило мене стати такою старостою (їх клас вибирав голосуванням). Був у нас в класі пропащий учень - двієчник і хуліган. Одного разу він дуже погано поводився на уроці. Вчителька кілька разів безрезультатно намагалася його усмирити, а потім попросила щоденник. Він її відправив подалі і щоденник не дав. Тоді вона запитала: "Хто староста в класі?" Я встала. "Давай свій щоденник. Нехай йому соромно буде!". І в моєму щоденнику вона гнівно вліпила "кол за поведінку". Величезна одиниця стояла в моєму щоденнику.

Коли мій тато це побачив, він почервонів. Почав з'ясовувати як я до такого докотилася. Поясненням моїм він не вірив і тільки більше психував через мого"брехні". Справа закінчилася тим, що він схопив мене за руку і потягнув до школи до вчительки.

Та, коли розмовляла з моїм татом, в клас мене не пустила і я не знаю про що вони там розмовляли. Пам'ятаю тільки свою образу, сльози і злість на цю училку.

Папа, коли вийшов з класу, попросив у мене вибачення. І я його, звичайно, простила, а ось про вчительку досі думаю - не педагогічний підхід.

Та й не раз лаяли. До того ж ще й карали, за те, що самі собі придумали.

Колись мені влетіло від батьків за їх фантазію, що я курю. У нас ніхто не курить, а хлопці з нашої компанії курили, відповідно речі мої завжди пахли тютюном.

Мені мало того, що потрапило, так ще й покарали. Була заборона на вихід гуляти.

Після того, як я відсиділа будинку, чесно цілих два тижні, я що зробила? Правильно, я закурила.

Звичайно ж, це було по юності, зараз давно не маю шкідливих звичок.

Але на той момент, я цілеспрямовано труїла свій організм, задихалася, кашляла, але привчала себе до сигарет.

Страшно подумати, якби мене звинуватили в чому - то зовсім страшному.

Тепер ось думаю, як я буду з дітьми себе вести, якщо запідозрю їх у чомусь.

Таке за час життя неменуемое трапляється з кожною людиною хоча б раз. Особливо коли людина, від якого находішся наприклад у службовій заисимости діє за принципом типу "розберемося як треба і покараємо кого попало" або "нагородження непричетних і покарання невинних".