Майдан організували 1 відсоток населення на долари США. І там зовсім не розглядалося питання, як буде жити все населення України? Свої олігархічні інтереси переслідували. Головне переконувати і доводити всьому цьому народові, що вони поведуть їх в райдужне Європейський простір. А під цю дудку розкрадати і розпродавати, а заодно - запустити НАТО на територію і нехай вони загрожують ненависної Росії. Мільйон українців ніхто не питав, їм нав'язали свою волю, поставили перед фактом, як і буває завжди в таких революційних переворотах. Загалом, все банально - олігархи б'ються, а мільйони холопів за це платять своїм здоров'ям і життями.
А українців ніхто і не спитав. Таке епохальна подія варто було б винести на референдум і поцікавитися думкою народу. Але, на жаль, народ інертний: як влада вирішила, так і буде. Тим більше, що народу запудрили мізки, пообіцявши процвітання і чудову життя після вступу в ЄС.
Та й вирішувала це питання не влада, яка, до речі, пішла назад, а купка проплачених маргіналів, які під гаслом повалення корупційної влади, протягли своїх ставлеників в цю саму владу. Сталося все так швидко, що народ не відразу і зрозумів: а що це було? Але маховик війни і придушення незгодних вже був запущений. В результаті, замість процвітання і щасливою європейського життя отримали війну, розруху і фашистський режим.
Все дуже просто! так як 90 відсотків не хотіли розвалу СРСР, він все таки розвалився і стався держ. переворот в 1991. Все вирішує в столиці. Як практика показує! Досить зібрати народ! ну і виступити проти уряду! А потім коли все розвалиться, захопить нова влада телебаченні, радіо, газети, то за рік або за 20 років як в Росії можна переформувати свідомість під будь-яку ідею.
Народ України на Майдані (площі Незалежності) стояв не заради Європи, не заради вступу в ЄС, а проти уряду, яке зовсім розпустив руки.
Народ України дуже волелюбний і за свою свободу завжди стоїть на смерть. Хочемо демократії. Гроші на які живе уряд - це гроші зароблені людьми - податки. Так чому ж ми повинні це терпіти?
"народ України" нагадує 15-річного підлітка, який живе в світі підліткових ілюзій, типу конфлікту з батьками і прагнення наслідувати "конкретним хлопцям". З віком це проходить, але іноді закінчується суїцидом. Як не сумно, але те, що відбувається на Україні нагадує саме цей варіант.
Складно сказати хто чого хоче, а хто чого - ні. Всіх людей не опитали. А то, що показують по телебаченню (не важливо чиє воно), то це просто піар, навіювання і т. П.
На Майдані теж не вся країна стояла. Та й не відомо, якщо країна, то як саме.
В голову всім не залізеш, а сказати * мільйони * - не сказати нічого. Все-одно буде так, як буде. Це навряд чи залежить від простого люду.
Залишити відповідь