Не знаю, як в школі (не було у мене там етики, а шкода), але в університеті у нас оцінювали вміння міркувати. Хто писав свої міркування - отримував вищий бал. На жаль, багато хто взагалі не бажали (або не вміли) думати самі і списували. Для таких дітей викладач писав "списано з купюрами, підручник такий-то, сторінки такі-то". І скільки б не проходило пар, а їм як горохом об стінку. Від оцінки завчених фраз взагалі треба максимально відходити. А то виходять потім відмінники, які все знають, але не вміють застосувати це на практиці. Завчити і повторити фразу може і папуга. А зрозуміти сенс - немає.
Залишити відповідь