Лео Мол відомий канадський скульптор. Він же Молодожанин Леонід Григорович 1915 року народження, уродженець села Полонне Волинської губернії Російської імперії. З 20-х років разом з батьками жив у Нальчику, там же почав потроху ліпити. Зокрема, створив бюст національного кабардинського поета Бекмурзи Пачева. У період з 1936 по 1940 роки навчався в Ленінградській Академії мистецтв у професора Матвія Манізера.
За офіційною версією, з початком Великої вітчизняної війни Лео Мол (в ту пору ще Леонід Молодожанин) був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Німецька адміністрація, дізнавшись, про його художню освіту, дозволила асистувати в студії нацистського скульптора Арно Брекера. Потім Лео Мол навчався в Берлінській Академії мистецтв, а в 1943 році там же в Німеччині одружився з німкенею на ім'я Маргарет.
Навесні 1945 року перед початком наступу радянських військ на Берлін Молодожанин разом з дружиною втік до Голландії. У Гаазі почав учитися в Академію мистецтв. Змінив ім'я на Лео Мол. У 1948 році разом з дружиною емігрував до Канади, поселився в місті Вінніпег, здружився з українською діаспорою, створив пам'ятник Шевченку у Вашингтоні. Помер там в 2009 році. З початку війни і до 90-х років не спілкувався зі своїми рідними, що залишилися в Радянському Союзі.
Канадський період життя прозорий і питань не викликає. Багато невідповідностей в біографії його молодості. Якщо почитати, що Лео Мол розповідав про себе протягом життя, розбіжності очевидні.
Спочатку він говорив, що з благословення батьків-гончарів навчався у Відні і працював в художній студії Вільгельма Фрассо (Wilhelm Frass), потім у Матвія Манізера в Ленінграді. Після 1941 року "переїхав" в Берлін вчитися в академії мистецтв і став асистентом скульптора Фріца Клімша (Fritz Klimsch). У 1945-му вирушив в Королівську академію витончених мистецтв в Гаазі. Ця версія біографії відображена в українській Вікіпедії.
Після розпаду СРСР Лео Мол почав розповідати нову (офіційну) версію своєї біографії, по якій втік на Захід від радянського уряду, тому що його могли засудити, як зрадника.
Є ще третя версія, розказана молодшою сестрою Лео Мола Ніною Григорівною Зюзін. З розповіді сестри стало відомо, коли почалася війна, молодий скульптор виїхав до Нальчика, де був призваний до лав Червоної Армії і направлений в Грозненське піхотне училище. Його батьки і брат з сестрою опинилися на окупованій території. Після короткочасної підготовки весь особовий склад училища відправили на Південний фронт. Червоноармієць Леонід Молодожанин потрапив в полон. І вже будучи полоненим, виявився в студії Арно Брекера, надійшов до Берлінської академії мистецтв, одружився і так далі.
Коли німців стали гнати з радянської країни, батько і брат Молодожанин приєдналися до отступавшим німцям. Чи не побажали піти мати і сестра Леоніда потім були арештовані і вислані в Іркутськ. Відразу після війни батько Лео Мола був розстріляний за звинуваченням у зраді батьківщині. Брат, заарештований органами держбезпеки в 1946 році, звільнився за амністією після смерті Сталіна.
Переказаний розповідь Ніни Молодожанин можна почитати в інтернет-версії газети Горянка в статті Найбільший скульптор сучасності проживав в Нальчику.
Особисто у мене біографія Лео Мола викликала багато запитань. Зокрема, я не розумію, які заслуги потрібно мати, щоб нацисти дозволили полоненому червоноармійця або остарбайтеру так привільно жити в столиці Третього Рейху (вчитися в академії мистецтв, одружитися з німкенею)?
Що ж приховував Лео Мол? Як думаєте?
Залишити відповідь