Як мені це знайомо! Моя така ж! Саме її улюблене заняття в житті -це балаканина (вибачте за формулювання!). Мені іноді здається, що вона зовсім не розуміє, що чужі секрети-це чужі секрети. Я довго з цим боролася-но безрезультатно. Єдиний вихід-говорити мамі мінімум інформації.
Треба їй прямо сказати, щоб нікому не говорила про ваших розмовах. А якщо це її слабке місце, то краще кожен раз думати, що їй розповідати і відразу подавати, що ви розповіли багатьом.
Я свою маму за такі речі засуджую. Не можна виносити сміття з хати. І взагалі матері має бути соромно обговорювати і принижувати в чужих очах своє чадо.
Так, і мені знайоме. А Ви з нею говорили про це? Говорили, як вам прикро і незручно буває?
Якщо так і не допомагає, може тоді варто налякати? Що більше нічого не розповісте, або самі дивіться як, ви ж краще маму знаєте.
Ще можна запитати, як би вона відреагувала, якби Ви поступили з нею аналогічним чином (і привести парочку прикладів з того, що їй би точно не хотілося про себе розголошувати). Напевно таке є, треба просто згадати.
Не створювати ситуації коли мати може розповісти про це. Якщо хтось повинен за Вами прийти вже чекати одягненим і одразу як прийде йти, не сидіти вдома коли матері не чого робити ну т. д
У мене така ж проблема. Я давно забула, що таке ділитися з мамою секретами, навіть звичайну інформацію постійно фільтрую розуміючи, що вона піде в "народ".
Залишити відповідь