Що спільного у схилянні німецьких артиклів, присвійних і вказівних займенників?
Що спільного у схилянні німецьких артиклів, присвійних і вказівних займенників?
Закінчення у них загальні при відмінюванні за відмінками:
артикль:
Присвійні займенники відмінюються за зразком невизначеного артикля:
Вказівні займенники відмінюються за зразком означеного артикля:
Прикметники при відмінюванні можуть мати закінчення як певного, так і невизначеного артикля:
Ну і на завершення скажу, що цих закінчень насправді не так вже й багато: їх всього 5 штук:
r, e, s, m, n
От і все!
Схиляння присвійних займенників в німецькій мові збігається з відміною артиклів (невизначених) тільки якщо вони вживаються в однині. Їх відміна у множині збігається з відміною певних артиклів.
Вказівні займенники вживаються замість означеного артикля. При відміні складних вказівних займенників перша частина тиняється як певний артикль, а друга-як прикметник.
Залишити відповідь