Що таке мито?

Ще в Стародавній Русі існувало слово "мито", яким позначали торгову мито на провезення товару. За таке перевезення через внутрішні або зовнішні Митній застави стягували ми т. Причому за провезення товарів по воді - "водяний", А по суші - "сухий".

Місця, де стягувалася мито називали "Митниця", а збирача податків іменували "Митником". Митниця в основному розташовувалися або при монастирях, або недалеко від них. У ті часи Митна служба вважалася справою почесною і була безоплатною.

сьогодні словом "мито" практично не користуються, оскільки в ходу інші слова: податок і мито. Правда, в українській мові слово активно застосовується і сьогодні, яке звучить як "мито", а пишеться так: "мито".

Слово мито широко вживалося за часів феодальної роздробленості на Русі і позначало мито, плату або винагороду. Гроші збиралися за провезення товарів і надходили в державну скарбницю. Мито послужило відправною точкою для подальшого формування системи мит і акцизів.

Збирачів податі називали Митника. Вони були досить забезпеченими і шанованими людьми. В даний час слово Митник вживається в Україні. Так називається митник.

Мито - мито на ввезення товару або проїзд по дорозі (платні шосе і траси), відвідування гавані. Мито може стягуватися як всередині держави, так і між двома державами. Зараз це слово рідко використовується, але знайшла його в тлумачному словнику Єфремова.

Мито (митий) - це мито, тобто стягування якоїсь комісії за провезення товарів через різні кордону. Слово вживалося на Русі, в давнину, приблизно в десятому столітті. Вообщем це якась данина, яку підносили якимось древнім митним службам.

Мито в давньоруській мові означало поняття "податок, мито". Відповідно, складальників податей в державну казну називали "митарями". У відомому біблійному прикладі слово "митар" має яскраво виражений негативний відтінок.

Мито-свого роду податок, або мито. Гроші зі зборів надходили в державну скарбницю, і розподілялися вже по всіх куточках країни або держави. В основному це була так звана держмито митним службам.

Мито це старорусское слово означає державне мито, мзду за можливість виконання якогось дії приносить дохід. У сучасному вираженні це податок на прибуток, податок з оренди, плата за проїзд.