Політика, справа така. Можна не любити країну, президента, кого завгодно. Але все таки є та межа, яку не можна переходити ні за яких обставин.
Та грань, після якої людей вже не можна вважати людьми. Так що треба вжити, щоб стати ось такими ...
Політика, справа така. Можна не любити країну, президента, кого завгодно. Але все таки є та межа, яку не можна переходити ні за яких обставин.
Та грань, після якої людей вже не можна вважати людьми. Так що треба вжити, щоб стати ось такими ...
Мені здається в цьому випадку приймати нічого не треба, тут на обличчя типова озлобленість і можливо навіть оману. Адже завжди здорово звинувачувати інших в своїй некомпетентних, але не суть. Це на жаль цілком природна для людей річ, точніше для слабких людей, тут справа не в політики, а скоріше в нелюдяності.
Залишити відповідь