Я взагалі такими словами часто кидаюся.)) Але кидаюся від душі.))) Не можу підрахувати скільки разів я говорила цю фразу.))) Мамці майже кожен день говорю, коту - теж.)) Раніше на роботі колегам всім визнавалася (НЕ всім, звичайно), а також подружкам, друзям.))) Рідше - родичам.)) БВ-шникам - і то в любові зізнавалася.))) Ось така я велелюбна.))))
Взагалі по натурі базіка страшний, але такими словами не кидаюся. Адже якщо говорити "Я тебе люблю" всім підряд, то слова втрачають сенс, перестають бути чимось особливим, дорогим, важливим.
Чесно поки можу сказати тільки близьким людям. Друзям не говорив, але вони знають)
А дівчатам не говорив так, бо не відчував почуття цього, світлого і високого.
Просто симпатія була.
Насправді, не кожному зустрічному, але дітей, чоловіка, близьких родичів і друзів подібними зізнаннями не обділяє - дітям по кілька разів на день кажу, чоловіка раз на місяць балую, родичам, коли душа просить - можу подзвонити і зробити визнання!
Чоловікові постійно говорю, що люблю його і не втомлююся це говорити. Перший час, коли тільки закохалася взагалі було дике бажання кричати всюди голосно-голосно: ЛЮБЛЮ ЛЮБЛЮ ЛЮБЛЮ, так голосно щоб відлуння відповіло взаємністю)))
Однією, однією коханій дівчині, на жаль любов штука зла, і тут вона встигла напартачив.
Залишити відповідь