У мене пудель дуже сильно ревнував до дитини. Поки вона була в ліжечку, він рвався до неї і гавкав на неї, болісно сприймав будь-який звук, який від неї чув. Вночі вони удвох влаштовували "концерти", Дочка плакала, він гавкав і кидався в її сторону, а нам доводилося заспокоювати і їх, і сусідів.
Ми постійно стежили, щоб пес був на відстані від дитини, тримали його на повідку, весь час намагалися заспокоювати, гладили, розмовляли з ним. Цікаво, що дитину не лякало таку поведінку собаки, їй було цікаво і смішно. Вона навіть перше слово сказати не "Мамо", а "собачка". Коли вона почала ходити, то наш пудель трохи заспокоївся, видно, зрозумів, що це теж людина, а до людини у нього вже виробилася за довге життя певне ставлення. Він розумів, що потрібно слухатися. Поступово все вляглося.
Як би не прикро звучало, але вам доведеться позбутися собачки, це не жарти, як показує статистика, такі випадки завжди зі смертельними наслідками, або собака встигає дитини загризти, або батько встигає врятувати своє чадо, вбиваючи собаку.
Залишити відповідь