Сучасна школа для дитини – це другий дім, або казенне місце?

Зрозуміло, таких тенденцій не існує. Ваш вчитель просто непрофесіонал, і до роботи підходить на побутовому рівні домогосподарки, і ще на особистих амбіціях. Таке, на жаль, трапляється. Фахівців в школах завжди не вистачає, і часто беруть кого попало, кого навіть близько до дітей допускати не можна, був би диплом в кишені. Ситуація може змінитися лише тоді, коли держава підніме статус вчителя разом з його зарплатою і забезпечить суворий профвідбір при прийомі на роботу в школи.

1 Дитину пересаджують з місця на місця кожен раз.

Пересаджують весь клас або декількох?

Дітей пересаджують, що було не було косоокості. З лівого боку, на праву, з середини вправо, зліва на середину.

Дітей пересаджують для пошуків комфорту учням і вчителеві. Одна пара школярів може лаятися, ззаду може сидіти учень, який шкодить попереду сидить, один списує у іншого, можуть базікати.

Запитайте для чого пересаджує і чому саме Ваша дочка піддається частих переїздів з парти на парту.

2 Лає, коли діти затримуються.

Кричить на дітей або просить йти додому?

Багато батьків хвилюються, коли дитина після школи не спадає додому вчасно.

Дитина може загратися спочатку в класі, а потім продовжити грати на вулиці і наслідки можуть бути будь-якими. Тому після уроків учитель відправляє дітей додому, а далі відповідальність лягає на плечі батьків, привчили вони своїх дітей після школи йти додому, щоб чого поганого не сталося.

Ще у вчителя можуть бути додаткові заняття і їй треба закрити клас.

Запитайте у вчителя, чи може Ваша дівчинка півгодини пограти в класі після уроків. Тільки от навіщо в класі грати? Це не дитячий сад і це не ГПД.

3 Кладе на парту якісь класні приналежності.

Кожен день або раз на місяць?

Шматок крейди викликає лише позитивні емоції.

Чужа зошит може бути покладена від забудькуватості і захоплення розповіддю теми.

Сумку свою вчителька точно покласти не може.

Поговоріть зі своєю дочкою і донесіть до неї, що вона не повинна боятися вчителів. Можна запитати вчителя, чи не забула вона забрати до себе на стіл класні приналежності. І нічого дівчинці за це не буде.

4 Дівчинка може не любити школу через нерозуміння, через конфлікти з іншими дітьми, вона може боятися до втрати дару мови вчительку, бо та стара і зла. В останньому випадку переводите дитини в інший клас. все інше проблем не викликає. Але кожен раз бігати від проблем не на користь батькам і дитині. Дитина найчастіше залишиться незрозумілим, але бувають щасливі винятки.

Чи не перекладайте провину на кого-небудь, розберіть проблему і вирішите її.

Я вчилася в радянській школі (з 1972 р - в 1 клас). Ніколи для мене школа не була другою домівкою. І зовсім не помітила, щоб вчителі до цього прагнули. Тоді взагалі ніяка "особистість дитини" не враховувалася - все повинні були бути колективом. Трохи що не так, учитель міг накричати, тріснути указкою, виставити на утрені лінійці, щоб провинився засудила вся школа і він отримав свою порцію ганьби. Учень не смів перечити вчителеві, висловлювати свою точку зору. Іноді в кіно були такі вчителі, що думалося, невже і справді десь таке ставлення є. Час такий був - авторитет старшого, начальника, вчителя, комсомол, колектив.

І зараз в школі все відповідає часу. Тільки нинішнього. Хто на що здатний. У одних вчителів відкрилося натхнення і вони працюють з дітьми від душі - це ті, хто за покликанням, а інші все також, за старою методичке - впроваджують в уми дітей свою волю, авторитарність, хочуть домінувати хоч над дітьми. Зараз час боротьби старої системи з новими методами.

У нас в школі, де вчаться двоє моїх дочок є різні вчителі. Хто пішов колись працювати на ринок, а тепер повернувся, той і з дітьми так, як на базарі. А хтось саме в школу і йшов, хотів з дітьми працювати.

Наприклад, у старшої дочки була вчителька, потім в декрет пішла. Вже скільки років вона не викладає в класі дочки, але діти її люблять і з теплом згадують. А у молодшої прийшла нова - дочка директора - класний керівник - трохи що - кричить, залишає в школі весь клас, якщо один хтось провинився. Діти не можуть на гурток піти, приходять втомлені і голодні додому. Навіть батьківські збори вона проводить менторським тоном. Довелося кілька разів розмовляти з нею. Все-таки, вона таки не жандарм, а вчитель і не потрібно у дітей відбивати бажання вчитися.

А будинком школа ніколи не була. Ні та, ні ця.

Просто не пощастило вам з учителем, якщо є можливість, то поміняйте клас або школу.

На рахунок пересаджування, тут все в порядку, то, що пересаджує періодично це добре, у дитини буде правильно розвиватися зір, нас теж постійно пересаджували, але при цьому пояснювали, чому це робиться.

В іншому учитель ваш неправий. Дітей в школі виховують і повинні прищеплювати любов до навчання, тягу до знань, школі, повагу до вчителів і знову ж до школи, а також вчити культурі спілкування. І робити це потрібно саме з першого класу, потім буде пізно. Дуже шкода, що ваш учитель цього не розуміє, коли-небудь він про це пошкодує.

Якщо все батьки у вашому класі думають як ви, то про це потрібно обов'язково поговорити з вашим учителем і адміністрацією школи, виправляти потрібно ситуацію, що склалася. Або як написала на початку переходить в інший клас / школу.

Зараз школа місце виживання. Нікому нічого не треба. У нас в п'ятому класі розділили весь клас по частинах, на 5 класів. Просили директора не робити цього, але вона сказала це корисно дітям, нехай звикають до змін і нових людей. Був такий хороший клас, дуже пощастило з учителем початкових класів, а потім діти виявилися не готові до егоїзму, тюремним жаргонам і вчинків які відбувалися в класі. Саме наш клас вирішили розчинити в темному вирі, щоб і сліду не залишилося.

Є всякі вчителя, діти і батьки. Це теж слід враховувати, у людей відсутня елементарна повага один до одного.

Це все таки не тенденція виховання, а проблема суспільства.

Дочка у мене вчиться в 6 класі, по комфортності для дитини школа все ж казенне місце! Хоча не так все погано щоб вважати школу казенним місцем, все ж видно поаиткі зробити школу для школярів другою домівкою, та й школа у нас маленька. Вчаться в одну зміну. З 1 по 11 клас по 2 класу "А" і "Б". Ми ось зіткнулися ось з якою проблемою. У мене дочка з 3,5 років займається художньою гімнастикою професійно в спорт. школі олімпійського резерву. Зараз їй 12 років і вона стала виконувати програму КМС. Ось коли ми пішли в 1 клас, то трпніровкі по навантаженнях проводилися 6 разів на тиждень з понеділка по суботу включно і по до години, а 3 рази на тиждень по годині добовляйтесь хореографія, отож щоб знизити нагрущку з дитини - я стала вимагати, щоб дитина не ходив на фізквльтуру, а під час уроку з фізкультури дитина щоб вчив уроки, так ми з директором просто лаялися, все було просто непробивності! Були пропуски школи через змагань, подвійних тренувань (по 6-7 годин) перед змаганнями - знову боротьба !!! Дочка вчиться дуже добре з 1 класу - відмінниця, але тренуватися починалися так, що була необхідність йти з останнього уроку, щоб дитина встигла дійти до будинку, повноцінно пообідати і поїхати на тренування (водила її бабуся) - так почався скандал !!! А дитина відмінниця, спорт на навчання не відбивається! І закінчилося все це тоді - нас остачілі в спокої і йдуть нам на встіечу тоді, коли я написала заячленіе на сімейне обучеіе, є такий закон, коли батьки або за всіма, або з якихось предметів дитини навчають самі при чому дитина безперешкодно може ходити на всі предмети за бажанням. Состалял графік атестаційних контрольних, коли дитина приходить здавати теми і т. Д і ще батька платять компенсацію для навчання дитини (виплачується сума, яка витрачається на дитину державою батькам). Ми таким чином хотіли добитися того, щоб дитина просто спокойнотуходіл на 40 хвилин раніше. На сімейне навчання нас не перевели, але перестали трппать нерви мені і дочки і дочка спокійно йшла додому, спокійно повноцінно обідала, бабуля її везла на тренування, ми всією сім'єю допомагали заповнювати пропуски. Зараз все добре, клас хороший, але другою домівкою для неї була з 1-го класу і зараз в 6 класі спорт. школа і все подруоі у неї з групи в спорт. школі і на дні народження вона ходить до дівчаток з гімнастики, а вони до неї. На море я її відправляла одну (не зі мною) з тренерами і групою, де вони і відпочивали і тренувалися обсолютно спокійно - так як спорт. школа, де займається моя дитина одна велика сім'я - це вийшло у адміністрації спорт. школи, тому що ставлення до дівчаток тепле, родинне.

Так ось мене теж дуже дивує, чому ж адміністрація загальноосвітньої школи що не намагається, а ось другого будинку, сім'ї другої у них не виходить? Напевно просто в спорт. школі в кожної дитини душу вкладають, йдуть йому на зустріч, розуміють його і т. д., а ось в загальноосвітній школі просто немає душі! Є хороші вчителі з душею і серцем, але в самій школі душа і серце відсутні, а існує тільки гонка за рейтингом івиполненіем навчальних планів і багатьом іншим!

На жаль, сучасна школа давно перестала бути для наших дітей другою домівкою. І не має значення елітна це школа або звичайна. Даної людини просто не можна близько до дітей підпускати. З тієї простої причини, що вона не любить і не розуміє дітей. І не намагається зрозуміти. Їй це не треба. Вона вичитує годинник, отримує свої гроші і їй цього досить. Моя вам порада, змініть школу або переведіть дитину в інший клас, де більш лояльне ставлення до дітей. Інакше цей негатив пошириться на весь процес навчання.

Для моєї дитини школа-Це скоріше другий будинок.

Їй пощастило з однокласниками і вчителями. Вона відмінно вчитися і не погано ладнає з однокласниками.

Навіть дивно, що переживає на лікарняному, як там без неї?

До якої школи потрапиш, а точніше, до якого вчителю! У мій час школа якось не розглядалася як казенний будинок, ми гроші здавали хіба що на штори ... і все! А зараз пішла тенденція - чим більше грошей віддаєш школі, тим уважніше ставляться до твого дитині. Даси на даси -називається! Прикро і сумно!