Суєта або професіоналізм?
Відповідей: 6
Ну, Славеньтій, хитрун який! Вирішив пошукати охотлівих до бонусів користувачів і подивитися як же вони будуть приндитися, відповідаючи на питання незмістовними, недомовлений і незрозумілий.
Ну що ж, я з таких!
Раз вже одним з варіантів відповіді завдяки щасливому випадку став професіоналізм, то поміркуємо на тему роботи.
Колись на світанку кар'єри для просування по службі мені довелося зробити досить багато дій з розряду мишачої метушні. Наприклад, сидячи в приймальні простим секретарем, я з великим азартом вивчала документацію мого гірничо-рудного підприємства і з ентузіазмом намагалася розібратися в тонкощах видобутку залізної руди, функціях різних ланок організаційної структури. Здавалося б, навіщо людині відповідає за своєчасний і системний документообіг все це було потрібно, тільки зайва метушня ... Але знання дуже допомогли, коли мене призначили на посаду перекладача. Перекласти на англійську мову "буріння шпуру", Не зможе не один новоявлений випускник ін-язу, тому як розуміння цього процесу є далеко не всім навіть рідною російською мовою. Терміново таких на нашому підприємстві маса, і на конференціях, що проходили в реальному часі, без доступу до професійного словника, мені допомагало викрутитися саме знання суті специфічних понять. А коли мене перевели матеріалістом в бухгалтерію мені дуже в нагоді знання всіх наших підрядників і специфіки вироблених ними робіт. До того ж, куди простіше скласти бухгалтерську проводку знаючи суть роботи всіх численних підрозділів. Та й на ревізії мене було досить складно провести, підсунувши замість скреперної лебідки, який-небудь електровіник. До того моменту як доля закинула мене до відділу заробітної плати, я була вже практично гірником, шахтарем і металургом. І одного разу, запропонувавши начальству прогресивну систему преміювання, враховувати специфіку робіт наземних і підземних, видобувних і обробних, я отримала посаду начальника відділу та можливість здобути другу, а незабаром і третю вищу освіту за рахунок роботодавця. Потім ще одне підвищення, а практично перед самим декретом пропозицію стати директором підрозділу. Від якого, до слова, довелося відмовитися, але це не по темі ...
Загалом, хтось може твердити на право і наліво, що народжений повзати літати не може, і що все це суєта ... Але інтерес до роботи і цікавість, нехай навіть часом зайве, для людини знає навіщо йому це потрібно, на мій погляд, чистої води професіоналізм!
У будь-якій посаді і на будь-якій роботі звичайно ж цінний професіоналізм. Але ж людина стає професіоналом не відразу, для цього потрібно напрацювати якийсь досвід і пройти по етапах до досягнення своєї мети.
А це звичайна метушня і переживання - чи вийде стати тим, ким потрібно. У професійній роботі трапляється всяке, а це і злети і падіння, і переживання, а по суті-це суєта.
А іноді і так буває на вигляд людина начебто і активний в професійному напрямку, а якщо все досконально вивірити, то результат його роботи нульовий. Це і є метушня, тобто імітація бурхливої діяльності, а на перевірку нічого.
Суєта. Тільки суєта. Професіоналізм вкрай рідко зустрічається. Та й по життю професіонали - вузькоспеціалізовані. Що б стати профі - треба добряче поквапитися. Тобто виконувати хаотичні рухи, поки вони не стануть вже гідними професіонала. І так з кожним навиком. А життя не вистачить, що б досягти майстерності у всьому. Вік живи вік учись. Століття буде метушливим по суті.
Це дивлячись з якого боку подивитися. При пожежі ніби все пожежники метушаться а придивишся ніби й професійно все роблять. А по магазинах на кшталт бігаєш професійно а глядь посуетіться що ні будь забув. Так що це філософське питання.
а що при такому виборе- хто буде за суєту? щось я сумніваюся, бо професіонали не суетятся- а роблять все холоднокровно, точно і правильно .. до того ж вони майже ніколи не помиляються ... це і є справжній професіоналізм ...
Давайте не будемо трафаретно мислити, вважати метушню апріорі шкідливою і не потрібною. Суєта - це Боже випробування, це фільтр, який відсіює слабких. Тільки подолавши суєту можна стати справжнім професіоналом!
Залишити відповідь