У продовження питання.
Чи не кожне злодійство в дитинстві - злодійство. Дитина взяв без дозволу - а ось якщо батько не "довів до свідомості" проступок - ось тоді можливо і трапитися непоправне. Але іноді діти самі висміюють такого "злодія" - Сором залишається в свідомості на все життя - це як відрубана рука. Так що не судіть усіх строго - буває і по іншому. Майже кожна дитина в своєму дитинстві хоч раз брав щось без особливого попиту - у кого-то рядом були мудрі люди, у кого-то - "втопили" просто.
Ой, у 5 років ми з подругою поцупили ляльку з двору дитячого садка, -прічем довго планували цей злочин, приховали сліди і замели докази. Ляльку сховали під тротуар, і довго боялися, що за нами прийдуть. Протиправне діяння було вчинене за всіма правилами злодійський науки. Але совість не дала довго спати -дня через три не витримала душа поета і пішли зізнаватися, звідки у нас така гарна лялька. Як не дивно, нам дозволили її залишити собі, а натомість ми віднесли в садок-таким же злодійським манером -Свої старі, нецікаві нам уже ляльки, зате аж три !!! А в 22 були якраз вже інші ляльки ...
Якщо дитині після такого проступку все правильно пояснити, то більше це не повториться!
Хто його знає. Можливо стане депутатом.
досвід приходить з роками. У 12 украл- не зловили, не покарали, дитина зробила висновок, значить можна брати чуже. Далі-більше, добре адже на халяву: візьмеш все, що потрібно і платити не треба. Якщо підлітка вчасно не зупинити, він коли - небудь попадеться на очі поліції і виявиться в місцях не таких віддалених. А там вже життя навчать. І буде у нас черговий Злодій в законі.
Тут зовсім інші мотиви поведінки. Не можна порівнювати вчинки дитини і дорослого, з дитячого проступку не завжди виростає злочин.
не так все страшно, багато хто може про себе згадати дрібні грішки, які не стали гріхами в дорослому житті.
Залишити відповідь