Так в п'ять хвилин:
"Іван, молодий візник в новенькому, хоч і з чужого плеча, кожусі, вийшов з димного корчми і вдихнув чисте морозне повітря.
-І довго ти так прохолоджуватися будеш? - Загорлав, побачивши його, худий трактирний прикажчик. - Дивись, яка вже тінь коротка, піди, опівдні скоро. Пан тебе зараз вистачить - батогів пропише ...
-Чаво ..? - Простягнув хлопець.
-"Чаво, чаво ..." -передразніл його проходить повз пісарь.- Бігом до пана, колода неотесаний!
Спробую.
Одного разу в спекотний літній день візник сидів на опецьку в тіні і чекав, коли його кінь поїсть. У тінь йому довелося сісти через спеку, розжарити повітря до межі. Коли кінь поїла, візник встав з колоди, вийшов з тіні і поїхав на пошуки вершника. Йому було щиро даль кінь, якій доводиться бігати по такому жаркому повітрю.
Начебто вийшло)
Залишити відповідь