З радістю ви йдете на свою роботу?

Коли була одружена і не було дітей тоді йшла із задоволенням. Було цікаво. Згодом уже без особливої ​​радості. Хіба тільки в день зарплати. А взагалі якщо у будь-якої людини сенс життя -работа, то він майже завжди буде ходити туди з радістю.

Кілька років тому я служила в армії. Обстановка знервована, люди в округ вічно кричущі, злі. Щоранку я йшла з жахом, що мене чекає. нинішня моя робота просто курорт, в порівнянні з армією. Я ходжу на її із задоволенням і бажанням.

Особисто я з радістю. Я там вже 1,5 роки як не працюю - в законній відпустці. Як без радості? все одно сумуєш за колегам, дорогий і гарячо улюбленої директрисі, що б їй там зараз ікнулося. На роботі завжди мене тепер чекає накритий стіл, невеликий корпоративчик. Спогади минулих днів. Улюблені і вже підросли учні. Загалом, краса, завжди б так, а то скоро вже на роботу по справжньому.

Іду абсолютно безрадісно. По-перше дуже не люблю рано вставати, по-друге я займаюся явно не своєю справою. Одне втішає, фірма в якій я працюю, належить моєму чоловікові, тому я можу кожен день туди не ходить, а виконувати деяку роботу і вдома.

Ні. Я йду в горі і печалі. Я не люблю свою роботу, але діватися нікуди. Жити на щось треба. Буду терпіти, поки знайду справу до душі. Вірніше, я знаю, що мені до душі. Але поки що немає можливості туди влаштуватися.

Поки працюю в ітернет, скажу, що притягну робота, тому й просиаешься в хорошому настороеніе, бо можеш дозволити собі запізнитися або проспати, все залежить від роботи, про фріланс мені подобається ...